Увага! Вже сьогодні діє знижка 15 % на другу частину дилогії "Майже принцеса 2, або Випробування на кохання"! Поспішіть придбати дешевше! 

Романтична та яскрава історія)))

Цитата:
Прозора рожева сорочка ледь приховувала тіло, що зрадницьки тремтіло. Накидка більше справлялася з цією місією, але вона повсякчас спадала з плечей. Певно тому, що шовк по шовку сильно ковзався. Густа копна чорного волосся розсипалася по плечах, а рубінова тіара тримала те, що мало б бути зачіскою, хоча мені здавалося, що це повна її відсутність. Довгі сережки, кольє та браслети завершували образ. Підморгнувши мені і велівши бути хорошою дівчинкою, Селіна покинула покої і забрала з собою прислугу. Навіть Уна пішла, залишивши мене дочікуватися принца одній. 
Секунда здавалася вічністю. Мені хотілося б, аби час розтягнувся, а проте чекання змушувало страждати від хвилювань. Коли ж двері відчинилися і на порозі постав принц, я почувалася настільки напруженою, що ледь змогла присісти в кніксені. Він же, окинувши мене зацікавленим поглядом, закашлявся і здивовано промовив:
— Неочікувано... Ти... виглядаєш чудово... Але не поясниш, що відбувається?
Як це «що відбувається»? У відповідь на таке запитання я просто розгубилася. І так почувалася жахливо ніяково, то ще й питають таке. 
— Щось не так? — мовила стишено. Ще ніколи мій голос не був таким тонким, писклявим і противним. Фу!
Ентоні не знайшов, що сказати. Він лише наблизився і простягнув до мене руку, ніжно погладивши нею чорняве волосся, що лежало на плечі. В його очах блиснуло щось загадкове, щось, що змусило мене на долю секунди почуватися впевненіше.
— Я трохи здивований... Астрід, ти сама обирала образ на цю зустріч зі мною? Не подумай, він чарівний. А проте неочікувана така ініціатива від тебе... Ти ж не в саду гуляти так зібралася? Чи продовжиш дивувати моїх підданих креативними вбраннями?
Напевно, він сміявся... Жартував чи насміхався не могла зрозуміти. А проте мої щоки спалахнули від сорому.
— Тобто моя ініціатива? — обурилася я. Авжеж, робити мені нічого — нареченого зваблювати. — Адже ти ж сам сказав, що прийдеш увечері. Селіна мені все розповіла...
— Селіна? — перепитав чоловік. — І що ж вона тобі сказала?
— Пояснила, що я належу тепер тобі і що ти неодмінно прийдеш до мене вночі... Врешті ти ж сказав, що завітаєш після заходу сонця... 
— І ти вирішила, що для першої ночі з тобою? Чи точніше Селіна тобі таке сказала? І образ допомогла обрати? І романтичну атмосферу створити? — окинувши поглядом покої, задумливо-всміхнено мовив юнак. Я ніяково знизала плечима, чим спровокувала те, що накидка сповзла вниз по прозорім рукаві сорочки, відкриваючи все декольте очам юнака. 
На долю секунди його погляд став мутним і темним, я ж розгублено обійняла себе руками, таким чином ховаючи найцікавіше від нареченого. Він важко зітхнув. Якось дуже важко, наче враз стало мало повітря в покоях. А потім сам загорнув мене в той нещасний клапоть тканини, піднісши його з землі біля моїх ніг. В апартаментах панувала така ніякова й напружена тиша, що я не витримала. Першою наважилася врешті порушити її, ледь згадавши, про що була мова до цього курйозу.
— А що я мала подумати? Селіна все пояснила мені... Ти ж хіба прийшов не за цим? Чому тоді так пізно?
Мої слова допомогли Ентоні повернутися в цю реальність і глянути в моє обличчя вже усвідомленим поглядом. Він кволо всміхнувся і промовив:
— Я хотів прогулятися з тобою в саду. Навмисно вночі, бо королівський сад не втрачає розкоші від пори дня. Але ти маєш рацію, я висловився нечітко. Варто було пояснити для чого й навіщо... Просто не міг подумати, що ти сприймеш це так... Я поговорю з Селіною, однак, варто сказати, вона зробила мені гарний сюрприз. Бачити тебе такою прекрасною — суцільна насолода. Ти неймовірна, — знову погладивши моє волосся, а потім ніжно торкнувшись щоки, мовив він.
— Тобто ти не станеш... ? — я замовкла, бо не знала, як продовжити. Втім, він все зрозумів.
— Коли ти тремтиш, мов осиновий лист, боячись мене? Ні, Астрід, я не буду торкатися до тебе доти, доки ти не будеш готова. Не хочу псувати наші стосунки, які ледь налагодилися. Можеш бути спокійною. Однак, я все ж хотів би прогулятися з тобою, тож перевдягнися в щось. Я чекатиму в вітальні.

Йти до книги

З любов'ю ваша Юліанна))))