Вітаю усіх))

Сьогодні смачна знижка на Шторм - 25%

Було 55 грн, тільки сьогодні ціна 41.25 UAH

У тексті є:різниця у віці, владний герой, від ненависті до кохання

Обмеження: 18+

Анотація до книги "Шторм"

Даніель Шторм - небезпечний, харизматичний, владний та жорсткий чоловік. Він не звик, щоб йому відмовляли. Він не звик, щоб хтось не хотів йому догодити. Він не звик, що хтось може сказати йому “ні”. Але я сказала і саме цим викликала шторм на свою голову. Чоловік зробив усе, аби принизити мене, помститися за мою відмову. Ненависть. Вогонь. Лід. Бажання. Повне підкорення. Все це стало моїм життям через нього… Але я буду пручатися, я буду воювати за себе. Я буду намагатися не здатися...

Уривок з книги:

— Я твоя слабкість? — Запитую. Вино розв'язує язик. Ще кілька годин тому я б не запитала таке.

— Чому ти так вирішила? — Миттєво відповідає питанням на питання.

— Коли я запитала тебе, який сенс тобі від нашої угоди, ти сказав, що у всіх свої слабкості, тому й запитую…

Роблю ще кілька ковтків вина. Беру пляшку й доливаю собі у келих ще. 

Даніель дістає цигарки. Підкурює, й відставивши свій келих на стіл, видихає дим у повітря. Зітхає, сідає, й розставивши широко ноги, спирається на них ліктями.

— Імовірно, що так. — Сухо.

— Чому? Що у мені такого? Кого я нагадую?

Ледве помітний проблиск у рисах, ледве помітний спалах в очах. Даніель стискає щелепи, але миттєво вгамовує свої емоції й знову нагадує бездушний камінь. 

— Одну близьку людину, — після довгої паузи, відповідає. — Людину, яку я втратив. 

— Давно? — Тихо запитую.

— Дивлячись для кого. 

— А танець? Що він дає тобі?

— Ти танцюєш, — крива усмішка торкається гарних губ, — я розслабляюся, Джаду. 

— Але у першу нашу зустріч ти хотів, щоб я переспала з тобою, зараз же між нами угода, де…

— Де я не маю права домагатися тебе, я пам'ятаю. — Перебиває.

— Так, якщо забути про “доповнення”, — уїдливо протягую.

— Якщо забути, — киває та випускає кільця диму у повітря, й запиває їх вином. 

— Чому ж погодився на таку угоду? 

— Якщо хотів переспати з тобою? Мені здається я казав, мені не відмовляють. Я отримую те, що хочу.

— І ти захотів мене, як річ? — Доливаю собі ще вина, зрозумівши, що мій келих порожній.

— Не як річ, — твердо відрізає.

— А як кого? 

Шторм гасить цигарку та викидає недопалок у попільничку на столику. 

— Я просто взяв те, що хотів.