Всі люди пов'язані між собою невидимими нитками, які іноді випадково проблискують. Просто треба бути уважним і відкритим, щоб не втратити своє кохання.
"Невипадкова зустріч" - історія, яка нікого не залишить байдужим.
Привіт, друзі! Рада повідомити, що опублікувала одразу два наступних розділи щоб компенсувати перерву. Впевнена, вони порадують вас, і навіть трішки повеселять) А також хотіла перепросити за те, що останнім часом оновлення
— Єгоре, якщо не готовий у повну силу відпрацювати, залишайся в прикритті. — Я не буду слабкою ланкою, капітане! — Добре, але тримайся поруч зі мною, щоб я тебе бачив. — Прийнято. — Закінчили
— Що ти маєш намір робити з Рудою? — Не знаю… Але віддати її я не можу. — А відпустити? — тихо питає він, підходячи до мене. — В Султанаті? Щоб вона знову потрапила до рук стражі чи работорговців? — Вивези
Мирного вечора, любі читачі! Хочу запросити вас до своїх романів, якщо ви їх ще не читаєте)))) «Батько моєї донечки» Анотація: — Де моя дочка?! — я підбігаю до нього, хапаючи за борти пальта. Мені байдуже
Так, як я зараз працюю, в мене декілька робочих повних днів підряд, не було часу добре подумати над сюжетом і заходити на букнет. Але вже завтра це буде останній повній робочий день і з середи має все продовжитися ;) Я не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати