Останній розділ вже о 21:00
Друзі, хочу повідомити, що сьогодні о 21:00 очікуйте останній розділ книги "Дівчина з полонини"
Дякую кожному читачу за підтримку!
Додаю маленький уривок для тих, хто ще не знайомий з твором.
Помаранчевого, жвавого вечора, коли вся Україна гуділа про перемогу Володимира Зеленського, у селі Смодна, що на Івано-Франківщині лише пригнали худобу з поля. Марина, дочка вертихвістки Зіни та вівчаря Василя стояла по пояс у каламутній воді й все не наважувалася втопитися.
— Марю йди сюди, не дурій!
Андрій склав руки на грудях і пошепки посилав себе до чорта за те, що цілував ту прокляту Гандзю, яка була найкращою подругою його любої Маринки.
— Я віддала тобі честь, — кричить не обертаючись, — Хто мене тепер заміж покличе?!
— Дурна дівка, я ж тебе не кинув!
— А що ти робив мацаючи цицьки Гані?
Андрій сплюнув на землю зі всієї злості.
— Ну то й топися, — кинув у слід і пішов.
І втопилася б, та тільки мамка плакати буде. Нікого крім мене в неї бідолашною немає. Батько, який вівчарить на полонині Шумняска давно махнув рукою на не кохану жінку.
Коли Марина вернулася додому, то маму вона не застала. Знала, що вона до останнього вештається біля єдиного магазину у селі.
— Тсс! Тихо! — гаркнула котові, який проснувся від гуркоту дверей, — Мишей не ловиш тоді зась, — показала дулю під ніс лахматому ледарю.
Зайшла у свою кімнату, де стояло два односпальних ліжка. Те що біля вікна — Марини, друге — покійної прабабусі, яка віддала Богу душу лише два роки тому.
Зняла мокрий одяг і за ліжко кинула, щоб мама не побачила. Сама в ліжко — зігрітись і серце заспокоїти.
Вся Смодна знала, що Зіна не любить займатися господарством, тому бідна жінка не могла знайти собі чоловіка навіть серед тутешніх пияк. Колишній чоловік геть не звертав увагу на жінку, в якої думки лише про любощі, макіяж, манікюр. Йому все господиню подавай. Розійшлися і Зіна навіть не жалкувала. Та тільки нового чоловіка знайти виявилось не так вже й легко. От і сьогодні прийшовши під ранок розуміла — не покличе заміж Ромчик, який навіть не запропонував поснідати після бурхливих любощів і симуляції щастя...
Продовжити читати
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати