Смачний флешмоб #історія рецепту.

Вітаю всіх авторів та читачів!

Дякую за цікавий смачний флешмоб Марі Керімей. Я все ж вирішила долучитися, бо маю в запасі кілька цікавих кулінарних історій.)))

Наша з чоловіком історія розпочалася в книгарні, а от історія кохання традиційно - через шлунок.))) Ще на початку нашого знайомства я, коли запрошувала його до себе, намагалася приготувати щось видатне та смачнюче,щоб вразити наповал. І він вражався, нахвалював, проте того ефекту, на який я сподвалася все ж не було.

А одного разу я вирішила не паритися, вигадуючи щось особливе, а просто насмажила пиріжків з картоплею. І начинку зробила так, чк сама люблю, з смаженою цибулькою.)))) Ця страва справила вибуховий ефект!!!!

-Ти чому раніше такого не готувала!? - здивовано запитав.

А з того часу пиріжки з картоплею в нас коронна страва до першого, до другого, замість хліба, замість перекуса.)))

Ще забула згадати про те,  що поклала тоді пакунок з пиріжками йому з собою. (а мешкав він тоді з батьками.)  Мама спробувала й видала:

- Тепер зрозуміло, чим вона тебе взяла! Пиріжками!!!

Отака в нас пиріжкова історія кохання!)))) Я інколи у нього запитую, чи бува він не любить мої пиріжки більше за мене. Віджартовується піснею: "Беріть собідівчину, віддайте пироги!"

А ще одна історія кохання, в якій також були смачні моменти сталася з героями мого оповідання "Сто і одне неЩастя".

"На ранок мене збудив дзвінок у двері.

За дверима знову був шалено вродливий та щиро усміхнений вчорашній реп’ях.

– Я скучив за тобою. І нічого не можу з цим зробити. – він, як і вчора, обережно посунув мене та увійшов в квартиру. – Тому приніс торт.

– І тобі доброго ранку! – невдоволено пробуркотіла. – Я не їм солодке! Торти в тому числі.

– Цей – будеш. – упевнено відповів, роззуваючись та знімаючи верхній одяг.

Сьогодні він був у джинсах та білій толстовці. У цьому одязі хлопець виглядав більш привабливим і міцним. І все ж досить юним, щоб остаточно не втратити голову. Та все одно я мимоволі замилувалася.

– Ти сама зробиш каву чи довіриш це мені? – спитав, хазяйнуючи на кухні.

– Краще ти! – я подумала про небезпечні наслідки моєї діяльності, які можуть посилитися від несподіваного хвилюючого тремтіння, що я відчула поряд з цим чоловіком. – Я тобі стовідсотково довіряю!

Тихесенько вмостилась за столом і спостерігала, як парубок почав діставати з пакету крім величезного шматка торта у пластиковому контейнері ще й продукти: яйця, шинку, сир, овочі, цукор, каву.

– У тебе в холодильнику жити можна: стільки там вільного місця. – відповів на мій здивований погляд. –  Я взагалі не розумію, навіщо він працює?

Не чекаючи відповіді, він заходився поратися біля плити.

На сніданок у нас був омлет з овочами, шинкою та сиром. Я вже забула, коли зранку так смачно їла, напевне ще в дитинстві. Ледь втрималася, щоб не облизати тарілку. Та переді мною вже був спокусливий шматочок торта й ароматна чашечка кави, зварена за якимось неймовірно секретним рецептом."

Я насолоджувалася солодким блаженством, чого не дозволяла собі робити вже багато років. Спокусив все ж таки!

Сподіваюся, що вам було сесело і смачно!))))

Щиро ваша

Ана Пест.