Що ж там таке цікавеньке у Віоли та Макса?

Щось довгенько не було нагадувань про продочки, "Перевиховання мамусиного синочка", еге ж? Але цю я просто не могла проігронувати!

Цього разу не хотілося всепожираючої пристрасті - тільки ніжність. Ніби відчувши це, Максим теж не поспішав нічого міняти, насолоджуючись дотиками дівчини. Зараз він міг повною мірою насолодитися тим, як вона ніжно ковзала пальчиками по його тілу, слухняно вигиналася під його руками й мружила від задоволення очі.

Ще ніколи їхні тіла не торкалися так інтимно - шкіра до шкіри, не скута зайвим одягом. Спільне плавання до уваги не береться - це були зовсім інші відчуття.

Хлопець не поспішав, ніби попереду у них була ще ціла вічність. І йому хотілося тільки одного - вивчити її досконало, дізнатися кожен вигин, кожну родимку і торкнутися кожного шраму. Такі маленькі й незначні деталі - кому вони потрібні? Йому потрібні - все що пов'язано з нею має сенс. Максим торкався її шкіри губами, відчуваючи на язиці солонуватий присмак моря і готовий був глухо загарчати, коли вона занурилася пальцями в його волосся - занадто бентежними були відчуття.

- Моє кохане нестерпне дівчисько, - хрипко промовив він у її відкритий рот, після чого ледь відчутно торкнувся куточка губ. Рука торкнулася ребер, потім ковзнула по животу й опустилася нижче, злегка стискаючи стегна. Цей простий рух змусив Віолу закрити очі й сильніше стиснути пальці на його плечах.

Коли її ноги обвили його талію, а сама дівчина довірливо притулилася до нього, Макс не витримав і зарився обличчям у її волосся.

- Крихітко, ми так не домовлялися - ти граєш проти правил, - нагадав він, вдивляючись у її очі.

- Правила змінилися, - рішуче вимовила Ві, і притягнула його до себе, упиваючись в губи.