☕Усім привіт! ☕
Я вперше вирішила взяти участь у флешмобі. 
Флешмоб #історія рецептів започаткувала Марі Керімей. 

В реальному житті я багато готую, але цього разу хочу просто розповісти про розчинну каву. Ви не проти? 

Надворі зараз страшенно холодно. 
Час від часу я чую гучний дзенькіт від потоків дощу. Вулиці напівпорожні і здається наповнені якимось внутрішнім холодом. Від цього холоду не сховаєшся в пальті чи вовняному шарфі. Від нього лише дім - порятунок. 
Я сиджу на кухні й пишу цей текст уже опісля приготування надлегкого напою - розчинної кави. Думаю про те, що я вкрай щаслива людина. Принаймні одна з тих, хто зараз не в тому холоді. 
Швидко темніє. Я беру улюблену кружку і пакетик дешевого "Якобс" з кокосовим смаком. Так, відкрию секрет - я люблю все кокосове. Додаю ще три ложки цукру. Не лякайтесь, Ви можете взагалі не додавати цукру, бо ж він уже міститься в пакетику. Але це мій рецепт запустити роботу мозку. 
Заливаю кип'ятком і чекаю. 
Ні, не кави.
Моє місто останніми днями нагадує мені Венецію. І в такі дні я починаю цінувати свою кухню, яка наповнюється теплом від приготування страв. Мені подобається ця солодка кава. 

По шибках витонченими змійками стікають струмочки дощу. В ці дні я намагаюся відчути те що відбувається навколо. Люди зараз інакші. Більш задумливі. Хочу торкатися до цього дня долонями, вдихати його аромат, намагаюся відкласти в закамарках пам’яті. І лише кава допомагає відчувати його і повертатися в цей день після її куштування. 
Для мене дощі пахнуть розчиною кавою. 

Запрошую до своєї сторінки. 
З любов'ю Мартін Штарк ♥