Тортури тортиками )))

Продовження уже доступне https://booknet.com/uk/book/tretm-budesh-b355426

"Тортики й тортури сімейними альбомами"

Наша дівчинка начебто знайшла спільну мову з Валькірією. Коханий поблажливо залишив їх двох наодинці з сімейними фото, а сам у поті чола шукає, де ж батя заховав докази.

І тут батько сімейства з'являється під парадним.

А як добре все починалося.

"Явно матуся не чекала від синочка такої підстави. Хоча батя Коханого має приблизно мої кондиції. Може не так вже й погано, що я така захарчована й недоглянута.

Нехай пожаліє сирітку. Тих, кого жаліють — не стережуться.

-А може все ж із цукром, дитинко? Нічого тобі від ложечки не буде. Ви зара занадто бережете фігуру. Повір мені, я знаю. що кажу. Хлопці не собаки, на кістки не кидаються, вони тільки хизуються сухоребрими шльондрами, а женяться з...ой..."

Читайте, коментуйте, пишіть, які ваші версії розвитку подій.

Дякую, друзі, за зірочки, коментарі, нагороди й приєднання до нашої теплої компанії, особливо дякую за каву. Зараз вона так гарно зігріває!

ВСІ КНИГИ АВТОРА, ПІДПИСУЙТЕСЬ (і додавайте до бібліотек)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Рома Аріведерчі

1225

відслідковують

Інші блоги

Венера Зерван

ДосьЄ №02: СергІй

«Він хотів контролювати своє життя.» Сергій — із тих людей, які не люблять залишати життя напризволяще. Він звик діяти. Вирішувати. Тримати слово. Тримати ситуацію. І, головне, — тримати себе в руках. «На

Julia Shperova

Це сталося: новий розділ "Дракайни" готовий!

Іронічно, що розділ має назву "Повернення" - і це водночас моє власне повернення до редагування "Дракайни" )) Бо за останній місяць цей розділ дав мені прикурити, чесне слово. Багато всього трапилося, і

Елана Чунту

Вересень у цифрах, новинка і трошки планів

Ну що, вересень закінчився, я полізла дивитися статистику й традиційно зависла там довше, ніж планувала)) Тому сьогодні без довгих підсумків у стилі «ось усе, що сталося зі мною за місяць». Краще про хороше: що ви читали

Іванка Сокіл

Коли історія тупцює на місці

Я от подумала: коли автор не до кінця горить історією, то й персонаж постає таким собі тормозом. Я все ніяк не наважусь перейти до конкретики, бо сама ще не до кінця розумію логіку «Квартири поверхом ліворуч». Тому

Дієз Алго

Тіні зливаються,

закручуються у воронку, що стрімко наливається пітьмою, серце стискається і падає вниз, вниз, все глибше… аж до поля бою, що виринає перед очима. Битва закінчилась, і солдати блукають між трупами, добиваючи ще живих. Стогони,