Доброго ранку, мої любі!

Хочу розпочати цей день з хорошої новини!

Першу частину дилогії Очі кольору неба завершено! Нагадую, що ця книга абсолютно безкоштовна!

Продовження вже доступне для читання, тому мерщій додавайте книгу в бібліотеку та даруйте їй свої вподобайки, якщо дійсно цікаво))) Я стараюся для вас))

Очі кольору неба. Дозволь заглянути в них знову...

Здається, що всі таємниці нарешті розкрито. Ми змогли пробачити одне одному минуле і розпочали усе з чистої сторінки. Тільки от не все у цьому житті можна забути та пробачити. І навіть якщо нам обом здається, що тепер все буде добре, завжди будуть ті, кому захочеться зруйнувати наше щастя. Чи вистоїмо ми цього разу? А може, краще відпустити та забути? Що скажеш, Дене?...

У тексті є:від ненависті до кохання, любовний трикутник, помилки минулого

Уривок

- Куди зібралася? - питає серйозно. Напевно, Денис подумав, що я вирішила його залишити. Невже реально думає, що я здатна на подібне? 

- Я не можу жити у матері, - кажу тихо. Не хочу говорити йому все.  Жалітися Денису точно не стану. - Не хвилюйся, я буду поруч, поки ти не видужаєш.

- І де житимеш? - продовжує допитуватися. 

- У готелі. 

- Ти можеш залишитися у моєму домі. Все одно я тут. Навіщо платити за готель? -  несподівано заявляє. - Це хороша ідея, мишеня. Не відмовляйся. За Леоніда можеш не хвилюватися. Зовсім недавно у мене був слідчий. Цей мудак сидітиме довго. 

І як сказати Денису, що про Леоніда я навіть не думала? Зараз я більше боюся своїх почуттів, тому що мені справді хочеться погодитися на його пропозицію. 

Ідіотка? Звісно! Схоже, у цьому плані нічого не змінилося...

Не забувайте про групу в Фб))

https://www.facebook.com/groups/681854442530533/

Ваша Уляна Пас!!!)))