Сьогодні відкрила для себе ще одного автора. 

Зазвичай історії про попаданок це найбільша мерісьюшність яку я тільки бачила в книгах. Невдаха героїня потрапляє в чарівний світ і раптом стає супер-пупер популярною, все їй вдається легко: і технічний прогрес зсунути, і принца підкорити, і навіть не одного. З затюканої сірої миші вона перетворюється на мудру і красиву володарку всесвіту.

На щастя історії Наталки Смеречинської не такі.

Запрошую до чарівної історії про попаданку "Магічна любов".

З перших сторінок стає зрозуміло, що у авторки все ок з почуттям гусмору і нудитись не доведеться. Жива мова, яскраві образи - саме те, щоб поринути у історію з головою. Героїня на переломному моменті свого життя потрапляє  в магічний світ. Ні не в замок і не в палац. А в якусь глухомань... Добре, що Катя не звикла сидіти похнюпленою і страждати за тим, що не збудеться. Що ж вона утне? - спитала я себе і полізла читати далі.

Анотація до книги "Магічна любов"

Історія обіцяла Катерині повний набір. Прекрасний принц прив'язаний до неї самими богами, дивовижний новий світ, магія ... Але принц закоханий в іншу, а сама попаданка усіма силами прагне потрапити додому, адже там залишилося найдорожче. Чи знайде Катерина своє щастя в новому світі, і чи погодитися круто змінити життя? Відповіді відомі тільки їй....

Цитатка:

« Мій принц лежав на ліжку в напівтемній кімнаті. Навколо нього були розкладені речі. Мої сукні, книги, навіть дурний капелюшок, що я одягала один раз. Все до чого я коли-небудь торкалася, лежало навколо Ронара, створюючи кокон. Очі принца були закриті й довгі вії відкидали скорботну тінь на його бліде, змучене обличчя. Він спав, притиснувши до грудей листи, написані моєю рукою. Видно було, що їх перечитували не раз. Йому було погано без мене. Тут і зараз я все зрозуміла. Принц дійсно мене любить. Ні Еріане, ні Акант, ні мільйони жінок цього світу, нічого для нього не значать, є тільки я. На серці стало тепло. Я теж тебе люблю, Цукерочка. Підійшла до ліжка і тихенько присіла на край. Простягнула руку і ніжно погладила кохане обличчя. З закритими очима Ронар притулився до моєї руки

- Не хочу відкривати очі. Якщо відкрию - ти зникнеш.

Сльоза побігла по моїй щоці, я нагнулася нижче і поцілувала такі бажані губи.

- Я не зникну. Я тут.»

До речі, книга завершена, і абсолютно безкоштовна.