От і настав переломний момент. Далі події та почуття будуть емоційно й прискорено розвиватися до самого фіналу. А до фіналу ще далеченько :)

Те, про що дівчина мріяла все життя - близько, як Місяць у вікні. Простягни руку і дотягнешся. Є два шляхи: довірити все старшим і досвідченим, або самій знайти краще вирішення.

Це непросто, бо метелики уже поселилися в животі й вимагають своїх прав.

"-А чим тобі моя натура не подобається? - і голос такий хрипкий, дуже сексі, як не знати, від чого та захриплість. І фантазувати, що йому від мене дихання перехопило. Ох, ці метелики. То, мабуть, якась венерична хвороба, що передається через поцілунок. Макс досвідчений, його метелики дуже сильні й швидко здолали мене, бо імунітету від них ніякого.

Ну не можна ж вважати технічні вправи коханого за справжні поцілунки? Особливо як є з чим порівняти. Там все було, як книжка пише. Наче ми робимо лабораторну з біології. Але не було того відчуття приреченості й спраги, як сьогодні. Ой, пропала я навіки.

Макс - біологічна зброя. Його треба заборонити окремим пунктом Женевської конвенції через тих метеликів. І чого він так на мене дивиться?"

Запрошую до читання й коментування, друзі!