Чи існує дружба між чоловіком та жінкою?

Мабуть, кожен із нас хоча б раз задавав собі таке запитання. Героїня моєї книги "Муза" - не виняток. У новому розділі перед нею постає непростий вибір - залишитися друзями з чоловіком, який наче й симпатичний, і цілком достойний, але... є якесь "але"... Чи зробити крок до нових стосунків? 

Раптом пролунав тихий стукіт у двері.

 — Дозволиш увійти? — це був Олег.

 — Так, звичайно, — я обсмикнула футболку, поправила волосся. Сиділа на ліжку, а Ярик лежав поруч і бавився брязкальцем. 

Олег спинився на порозі, швидким поглядом окинув мою кімнату.

 — У тебе так затишно, — констатував він.

 — Дякую.

 — А чому не виходиш до нас? Щось негаразд?

 — Мені незручно. Мама… вона не здається тобі нав’язливою?

 — Зовсім ні, — він знизав плечима. — З чого ти взяла? Вона така приємна, гостинна жінка…

 — Вона розпитувала тебе про мене? — не вгамовувалась я.

 — А чому вона мала розпитувати? Я сам усе розповів.

 — Що “все”?  — я піднялася на ноги і тепер дивилась на нього не знизу вгору, а прямо. — Що ти їй розповів?

 — Попросив дозволу з тобою одружитися, — серйозно відказав він.

 — Олег, ти… — я аж задихнулася. — Навіщо?

 — Та заспокойся, я жартую. Ми просто розмовляли про мистецтво. Аліно, що з тобою? Чого це ти так почервоніла?

Я несподівано схопила з ліжка маленьку декоративну подушку і кинула в нього. Він встиг ухилитися, і подушка пролетіла через всю кімнату та вдарилася об двері. Ярик у захваті дригав руками й ногами та заливався голосним сміхом.

До кімнати зазирнула здивована мама:

 — Що тут у вас відбувається? Аліно, ну що ти поводишся, як мала дитина? Мені вже соромно за тебе перед гостем…

Цієї миті Олег повернувся до неї і невимушено запитав:

 — Тетяно Аркадіївно, скажіть. будь ласка, чи можу я попросити у вас руки вашої доньки? 

Мама підняла подушку з підлоги, притулила її до себе і спідлоба поглянула спершу на нього, тоді на мене.

 — Ви, певно, жартуєте?

 — Зовсім ні, — Олег заперечно похитав головою. — Я цілком серйозно.

 — Доню, — мама уважно дивилась на мене. Я побачила, що її губи тремтять від хвилювання. — Ну, скажи що-небудь…

 — Я не знаю, — видихнула я і повернулася до Олега. — Навіщо це тобі?

 — Я відчуваю, що ви з Яриком принесете мені удачу, — відповів він. — І ще я вас обох люблю.

Він зробив крок уперед і легенько поцілував мене в губи. Ледь торкнувся, і, мабуть, збоку вся ця родинна ідилія виглядала дуже зворушливо.

Але всередині мене щось протестувало проти такого поспішного рішення. 

“Ні, це не насправді, це всього лиш гра, — хотілось вигукнути мені. — Давай припинимо, нехай усе буде, як раніше. Залишимося тільки друзями!”

Читати цю емоційну і заплутану любовну історію з самого початку можна ТУТ

А також я хочу подарувати всім своїм читачам знижку 25% на ще один сучасний любовний роман - "Чорна королева".

Ця книга, написана на конкурс "Кохання не купити", несподівано стала однією з моїх улюблених. Якщо чесно, я не очікувала, що так прив'яжуся до її героїв. "Королеву" у вигляді експерименту я писала суворо за канонами традиційних любовних романів. Ну, знаєте, де ото герої знайомляться в якихось незвичайних обставинах, і здається, ніколи більше не побачать один одного, а потім з'ясовується, що бачитися їм доведеться довго і частенько)) І одразу їхні стосунки є напруженими і неприязними, а згодом переростають у щось інше. Далі ж через ряд обставин і непорозумінь вони розлучаються... щоб зустрітися знову, чи, може, ні? Не буду залишати спойлерів, бо й так уже багато розповіла))

Чому я полюбила Єву і Влада? Бо вони живі, справжні. Я дуже добре бачила їх перед собою, коли писала книгу. Я вболівала за них, коли обмірковувала окремі складні епізоди, і часом не могла заснути, прокручуючи в голові різні варіанти розвитку подій.

Сподіваюся, і у вас, шановні читачі, ця книга викличе безліч емоцій та подарує усмішку і гарний настрій.

Придбати роман "Чорна королева" можна ТУТ ( тільки сьогодні до кінця дня він коштує всього 29 грн!)

Бажаю приємного читання, а всім, хто знаходиться у пошуках своєї "половинки" - вірити в диво та не втрачати жодного шансу на щастя ( як це роблять і герої моїх книг)!