Привіт, друзі.

Вітаю всіх Наталь та Наталочок з днем Ангела! 

І з радістю повідомляю, що сьогодні на історичний любовний роман "Під розбитими небесами" діє знижка. 

А тепер, власне, про те, на що мене надихнула ця книга...

Свого часу мені доводилось вивчати історію костюма і цей предмет я обожнювала. Тому, мабуть, і не дивно, що працюючи над цією історією, з'явилась ідея відтворити всі елементи жіночого європейського костюма епохи, яку описувала.

І так, якщо вам цікаво, що одягали на себе аристократки вісімнадцятого століття, в тому числі й гг, тоді пропоную невеличкий екскурс:

1. Нижня сорочка. Білизни, як такої, яка відома нам сьогодні, в ті часи не існувало взагалі. Її роль виконувала проста довга сорочка, яку регулярно міняли й прали, в той час, як верхню сукню лише чистили при потребі.

2. На сорочку одягали корсет. Він не тільки допомагав сформувати силует, відповідно до модних тенденцій, але й розподіляв вагу об'ємних нижніх спідниць.  

Корсет міг шнуруватися спереду — французький стиль, або ззаду — англійський. 

3. Пишності спідницям надавав широкий каркас - паньє, який в епоху Марії-Антуанетти набув таких розмірів, що доводилось збільшувати дверні отвори карет. Саме тоді в моду увійшов каркас на шарнірах — паньє "з ліктями", який міг складатися, полегшуючи пересування.

4. Спідниць в костюмі аристократки було декілька. Нижню шили з цупкої тканини, верхню — з коштовного матеріалу.

5. Поверх спідниць і корсета одягалась розстібна сукня. Ліф кріпився зав'язками, щедро прикрашався вишивкою, мереживом, бантами. 

Сукні були досить важкими — їх щедро розшивали срібними та золотими нитками.

6. Особлива роль відводилась аксесуарам. 

Рукавички вважались обов'язковим елементом костюма, що було продиктовано не лише етикетом, але й модними тенденціями, а саме переконанням, що справжня леді має мати ніжну, білосніжну шкіру рук, тому в рукавичках іноді й спали.

Щоб не зіпсувати колір обличчя, знатні дами старались не виходити на вулицю без капелюшка.

А найбажанішими прикрасами епохи пізнього рококо були перли, їх називали "божественними слізьми".

І от, власне, мій проєкт відтворення жіночого європейського костюма 18 ст. Шлях від ідеї до її втілення:

В результаті:

І шматочок рідного краю 一 маєток Грохольських-Можайських. Вороновиця, Вінницька область. До речі, побудований в тих самих роках, про які йдеться в книзі.

P.S. А для тих, хто мене ще не забув: невдовзі анонс новинки:)

Всім гарного дня!