На честь першого вересня дія відбувається в гуртожитку.

Всіх причетних - зі святом

Трохи розмов про життя

"-Ти розумна, мала. Тільки недосвідчена. То лише питання практики.

-Серйозно, ти ж чого не напрактикувався?

-А, то сімейне. Гени пальцем не роздушиш.

-Співчуваю. У мене зате гени, що треба.

-Пощастило тобі. І все ж краще не потрапляти, правда-правда, так набагато краще. Довчись нормально, заміж вийди за когось, хто буде ходити на роботу з восьми до п'яти, два рази на місяць платню тобі приноситиме. У відпустку їздитимете пару раз на рік, ввечері телевізор дивитиметеся на одному дивані. Діток заведеш. Діти - вони дуже милі й допоможуть в старості, от побачиш.

-Ти з таким кислим обличчям нікого не переконаєш. Бачив би себе, Максе. Ти ж зараз заплачеш."

І коментар від уважної читачки

Юлія ЧупилоВидалитиВидалити гілкуЗаборонити коментувати

01.09.2021, 09:20:55  не хоче Макс такої долі малій, як він.... намалював сам для неї картинку спокійного життя і сам же ж сумує, що йому місця там нема... ех, мужчини... п.с. вареники з вишнями і коктельний писок, це для мене якийсь новий особливий вид еротики.... балдіііію.....)))

Моя вдячність всім,  хто давно читає або тільки що приєднався до читання цієї історії  -  безмежна.

А коли ще й коментують, не шкодують зірочок або навіть нагород - то просто розчулюють автора, як дитину, й так неймовірно надихають!

Дякую всім давнім і новим друзям, всіх запрошую приєднатися до читання цієї історії про двох зовсім різних людей, яких поєднала небезпека, а потім...

Не буду спойлерити, приходьте за посиланням, все самі дізнаєтесь.

Розповідь наближається до гострої фази у почуттях і подіях. Буде чуттєво й нервово, а потім  - дізнаєтесь, як прийдете.