Вітаю всіх авторів та читачів!

Попереду залишився лише один день літа, а позаду - спогади про відпустку, морські прибої, кисло-солодкий смак вишень та скиглення від нестерпної спеки. Сьогодні ж нам лишається небагато: мріяти серпнем, дихати, мислити та вірити ним.

Мріяти серпнем: кида́ти монетки в фонтани,

Щоб повернутись у літо чим швидше, тим краще.

Сонячних зайчиків спіймати комусь потала́нить,

Бо світлі та чисті і не витримують фальші.

Мислити серпнем, вдихаючи кавовий ранок,

Щирість додати у лаймово-м`ятний мохіто,

В серці таємно відкрити невидимий краник,

Звідки тече невичерпне бажання радіти.

Дихати серпнем, рахуючи зорі, що впали,

Яблука з медом у кошик складати до Спасу,

Нани́зати посмішки, наче яскраві коралі,

Та доброту простелити - щоб ближче до щастя.

Вірити серпнем та ним же безмежно любити,

Стиглу любов назбирати духмянії грона.

І не забути теплом з усіма поділитись,

Щоби лунали у душах церковнії дзвони.

Мої вірші ви можете прочитати у збірочках "Я прийду в твої сни..." та "Люблю тебе, Прибузький краю!"

Бажаю всім гарного серпневого настрою, цікавих теплих книжок, яскравих літніх вражень і невичерпного осіннього натхнення.

Щиро ваша

Ана Пест.