Доброго дня мої любі☕ 

Пропоную Вашій увазі цікаву новинку від талановитої авторки 

ОКСАНИ МРІЙЧЕНКО 

Я не так давно читаю твори автора, але з упевненністю можу сказати, що Вам сподобається. Гарній настрій, романтику та інтригу можу обіцяти!

Анотація до книги "Обіцяю кохати"

Як розслабитися після розлучення з чоловіком? Піти в найкращий нічний клуб! І вліпити там ляпаса нахабі, який зачепив подругу. Віка швидко зрозуміла, що вдарила зовсім незнайомого чоловіка, якого її подруга навіть в очі не бачила. Незнайомець розлютився, але потім назвався Андрієм і чомусь запросив на танець. Віка вважала, що вони більше не зустрінуться, але тепер Андрій постійно знаходиться поруч. І обіцяє кохати… Та чи не стане минуле на заваді новим почуттям?

ШМАТОЧОК:

"— Все гаразд, Віко? — тихо запитав він.
— Так. Чому ти досі тут?
— Я ж сказав — ми ще не договорили. І ти не відповіла на моє запитання.
— О, Господи! Добре, я скажу прямо, — Віка розвернулася до нього обличчям. — Я не прийду до твого клубу. Ти явно запрошуєш мене з певними намірами, а я.... Я не хочу стосунків. Нічого не хочу! Мені не потрібен чоловік. Я вдячна тобі за допомогу, але на цьому все! Тепер ми все з’ясували?
— Хм, — сірі очі Андрія стали дуже серйозними. — Це твій колишній змусив тебе так ненавидіти всіх чоловіків?
— Я не ненавиджу чоловіків, — Віка зрозуміла, що він все чув та опустила очі. — Просто… Мені й самій добре! Будь ласка, йди!
— Не можу. Ти ще не розрахувалася зі мною за допомогу з холодильником!
— Що? — Віка розгублено підняла на нього очі.
— Звісно, сусіди повинні допомагати один одному, — з посмішкою продовжував Андрій, вивчаючи її обличчя поглядом. — Але я все ж таки бажаю отримати маленьку подяку, бо той холодильник таки важкенький!
— Добре! — Віка розкрила гаманець. — Скільки я тобі винна за твою допомогу?
— Грошей я не візьму! Хочу дечого іншого! — спокійно промовив Андрій.
— І чого ж ти хочеш?
Андрій зробив ще один крок назустріч дівчині, опиняючись зовсім близько. Віка залишилася стояти на місці. Вона сміливо дивилася в його сірі очі відчуваючи, як нестримно калатає серце в грудях. Андрій нахилився до її вуха та обережно провів тильною стороною пальців по розпущеному волоссю дівчини. Дотик був приємним, ніжним і турботливим, викликаючи тремтіння в усьому тілі. Віка відчула на своїй щоці тепле дихання Андрія і зрозуміла, що сама вона не дихає вже декілька секунд.
— Хочу вечерю з тобою! — прошепотів їй Андрій.
— Я не буду... з тобою вечеряти! — Віка поспіхом ковтнула повітря, зачарована його діями.
— Тоді я вважатиму, що ти невдячна сусідка! І щоразу казатиму тобі про це, — пальці Андрія обережно прибрали розпущене волосся Віки з її відкритого плеча, дівчина відчула його майже невагомий дотик до своєї шкіри. — Ми тепер часто будемо бачитися! То як, готова терпіти сором? Чи все ж таки погодишся на одну вечерю зі мною?"

ЧИТАТИ ТУТ

Приємного читання

Ваша Каміла♥️