Про мене Ліка Радош автор "Знову "ми"

Коли зареєструвалася. Кожного разу вказувала, що пишу в перше... Хоча, як подумати, це буде помилкою.

Бо пишу я давно. Протягом усьо мого свідомого життя. В школі і коледжі римувала вірші. Звичайно про кохання, в більшості невзаємне. Склала дві збірки (жаль, з часом це все погубилося). Ну і звичайно пробувала знайти можливість їх роздрукувати, коли отримала критику, що це не читабельно.

Маю вказати, про свій вік. Зараз мені повних 31 рік. Тож з-за вибуху мого творчого натхнення, інтернет тільки розвивався, не у кожного в дома був ком'ютер. А реферати ми ходили робити в спеціальні інтрернет кафе)... 

Тож самостійно знайти площадку, щоб поділитися своїми вміннями було важко. І потрібно було добре знати, що ти шукаєш.

Пізніше викладала на котромусь сайті свої оповідання...Але це було похоже на те, що автори між собою просто діляться своїми здобутками.

Тому дуже рада, що є така платформа, як Букнет, що дозволяє втілити свої давні мрії у життя )

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марта Кречет
28.08.2021, 20:01:09

Чудово) Як я Вас розумію.

avatar
Лаванда Різ
28.08.2021, 14:47:33

Розумію, теж хворію письменництвом все своє свідоме життя) Щиро бажаю, аби Ваші мрії здійснилися!)

Показати 3 відповіді
Ліка Радош
28.08.2021, 15:12:14

Лаванда Різ, Дякую! Підтримую)

Інші блоги
Степ та Олімп: запрошую вас у світ, де боги не...?
Сьогодні я прийшла до вас із чимось трохи незвичним. Не з новим розділом, не з анонсом прем'єри й навіть не з черговою порцією авторських страждань. Хоча без останніх, звісно, не обійшлося.)) Я нарешті вирішила показати
Коли життя змушує змінити пуанти на нові можливост
Пацюк Червоній Схованка лютого звіра Враження від перших 25 сторінок Ну що, продовжуємо нашу рубрику «ТипуРецензії»! Сьогодні ділюся першими враженнями від книги «Схованка Лютого Звіра». Одразу попереджаю:
39-й розділ уже на сайті!
Сьогодні на нас чекає Науменко в «Ауреліумі» — і наочний візуал до цього моменту. На картинці — саме таким я бачу в своїй голові того самого бармена Дєнні. Йому 20, і, як на мене, він доволі милий. А в
Шалений вечір триває)))
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Новинка. Безкоштовно в процесі.
Привітики, мої хороші! Я до вас із новинкою ❤️☺️ Ця книга буде безкоштовною протягом усього процесу написання, тож якщо любите читати історії без оплати, запрошую приєднатися! Тільки не відкладайте на потім, адже
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше