Мовомаратон! Флешмоб "діалектизми"
Привіт всім. Зараз беру участь у мовомаратоні, який почався з нагоди 30-тиріччя незалежності України. Суть маратону в тому, щоб поступово старатися перейти на українську мову замість російської(хто не знає, я живу в Харкові, і тут все моє оточення - чоловік, дитина, батьки, друзі - розмовляють російською, і я ніяк не можу перейти повністю на українську через це).
На маратоні у нас бувають дуже цікаві завдання. Ось наприклад сьогодні нас попросили знайти по п'ять діалектизмів з області, в якій ми живемо!
Я подумала, що ми тут, на Букнеті, також могли б зібрати свій список таких слів...
Не просто з інтернету, а реально вживаних, які додадуть автори та читачі =))
Тому пропоную всім авторам і читачам тут в коментарях написати скільки-небудь слів-діалектизмів з їхнього регіону =)) Почну з себе, я родом з Харкова, але жила ще й у Львові, тому напишу за ці дві області(але ви можете і в ці області теж додавати свої слова в коментарях):
ДІАЛЕКТИЗМИ
Харків: тремпель(вішак), сявка(хуліган), змійка(застібка на молнії), ля(глянь, подивись), шо(що), каклета, стулка, хатина (в селі так називають кухню, що в хаті), плохенький(худорлявий), дати боцки( це на кшталт роздати на горіхи, резиняві(це гумові чоботи), клуня(сарай, де зберігають сіно), мАстерка(спортивна кофта)
Львів: ровер(велосипед), гуртівня(магазин типу оптовий?? маленький, зазвичай зі спиртним), канапка(бутерброд), філіжанка і горнятко(чашка), пироги замість вареників, зупа замість супу, баняк замість каструлі, ходити на лялі(типу на тусовки ахах)) , андрути(вафлі)
Київщина(південь Київщини, на межі з Вінницькою і Черкаською областями): "пательня"(сковорідка). Ще з особливостей вимови: "гогірок" ( огірок), "бараки" ( буряки), "пуришки" ( порічки, червона смородина), "беріг" ( берег, у іменах, що починаються на голосну, старші люди додають "Г": Ганя, Голька, Гандрій. Шуфляда\шухляд(к)а(висувний ящик у меблях.
Шофер( водій), Шуф(х)ля( лопата, якою наш двірник відкидає сніг узимку, така пласка й широка, не та, якою копають землю).
Сумщина: гурок(огірок), тормозок(ланч бокс), крОвать, вішак, Лайба(велосипед), стульці(стільці), холодець або окрошка(окрошка), захолод(холодець), храм(це не церква. Поїхати на храм означає сходити в гості), "пОмАдОри, ОбрАкоси".
Дніпро: пiнджак(піджак), балакають(розмовляють), в неозначенiй формi дiєслова мають закiнчення "ть". Наприклад: будемо спать, а не спати. "шведка" на сорочку з коротким рукавом, тормозки(ланчбокси), називають), брехунець (радіо таке старе раніше було, з окремо виділеною мережою). Лісапєд (велосипед), бутер (бутерброд)
Донецьк: тремпель та мастерка у нас також кажуть))) (Донецьк)
Полтавщина-Кіровоградщина: теж балакають, а не розмовляють, "стуло"(стілець), "чара" (сковорідка)
(тут є картинка, поновіть сторінку якщо не бачите)
Рівненщина: гуртОвня(теж саме, що "гуртівня" у Львові), досціпний(типу дуже пробивний), видзіґорний (ошатний), ну і манера замінювати "о" на "у" - субака, курова, пурося)))
Вінниччина: "Ой яка страшна!" (коли дуже худа), пужечки.(біла та червона смородин)
Українська діаспора в Денвері: : "Пів на фіфті" замість "Fifty-fifty" (50 на 50) та "Help me, бо помру"
А з якої області ви?
Які слова у вас там є такі цікавенькі?)))
Розкажіть)))
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтитремпель та мастерка у нас також кажуть))) (Донецьк)
Коли жила біля Дніпра, у них кажуть "шведка" на сорочку з коротким рукавом) може не тільки там так кажуть, але не чула більше такого
на Вінниччині кажуть "страшна" коли дуже худа. "Ой яка страшна!" А ще там називають білу та червону смородину - пужечки
Віта Волч, Дякую, додала))
Згадала, як моя бабця (царство їй небесне) говорила "пОмАдОри, ОбрАкоси". Якщо це діалектизм, можете додати.
Лана Василенко, Клас) зараз додамо))
В Дніпрі теж ланч бокси тормозками називають) А ще у нас є брехунець (радіо таке старе раніше було, з окремо виділеною мережою). Лісапєд (велосипед), бутер (бутерброд). Може потім ще згадаю, або почую))
Богдан Государський, Дякую за участь))) додала))
В Києві, мабуть, проживає більше половини приїжджих. І зрозуміти, звідки ці діалектизми, досить важко.
От вам трійко на одну букву:
Шуфляда\шухляд(к)а - висувний ящик у меблях.
Шофер - водій.
Шуф(х)ля - лопата, якою наш двірник відкидає сніг узимку, така пласка й широка, не та, якою копають землю.
Рома Аріведерчі, Додала))) дякую
Це не діалектизми, напевно, але вислови нашої української діаспори у Денвері запили в душу. Вони кажуть: "Пів на фіфті" замість "Fifty-fifty" (50 на 50) та "Help me, бо помру" Веселе поєднання двох мов)
Інка Мілашевська, додала)) клас
Дивні якісь діалектизми для Львова, живу тут 13 років, але ніколи не чула "ходити на лялі")) Ровер говорять не тільки на Львівщині, на моїй рідній Рівненщині теж, як і гуртівня, тільки на Рівненщині кажуть гуртОвня. А з типово львівських - то канапка, філіжанка, горнятко, пироги замість вареників, зупа замість супу, баняк замість каструлі тощо.
До речі, на Рівненщині (не знаю, чи всюди, але в моєму селі точно) є такі словечка, як досціпний (типу дуже пробивний), видзіґорний (ошатний), ну і манера замінювати "о" на "у" - субака, курова, пурося)))
Устина Цаль, о, ці теж чула... ( канапка, філіжанка, горнятко, пироги )
Зараз додам)))
Ну я ж не місцева, от які слова чула, такі і додала до львівських)))
У нас на сковорідку кажуть старші люди "пательня". Ще з особливостей вимови: "гогірок" ( огірок), "бараки" ( буряки), "пуришки" ( порічки, червона смородина), "беріг" ( берег, у іменах, що починаються на голосну, старші люди додають "Г": Ганя, Голька, Гандрій.
Мар, =))) ми з друзями з ідеєю збірки, де події в маленьких новелах відбуваються в кожній області і Криму навіть до трійки конкурсу "Книги майбутнього" увійшли))) тема цікава, отам можна було б розгулятися з колоритними слівцями в прямій мові!
Я майже Ваша землячка, сама з Харківської області, але навчалась і жила також в Харкові) В селі, де живе моя бабуся (також Харківська область), є цікавенькі слівці і вислови:
- хатина - в селі так називають кухню, що в хаті);
- плохенький - так називають худорлявих (пам'ятаю в дитинстві я ніяк не могла зрозуміти, чому мене називають "плохенькою", я ж хороша))))
- дати боцки - це на кшталт роздати на горіхи);
- резиняві - це гумові чоботи;
- клуня - сарай, де зберігають сіно.
Є ще багато, але одразу пригадалися ці))))
Олександра Чернобай, круто! "клуню" знала, "резиняві" здогадалась би, "плохенький" теж колись чула! Зараз додам!
У нас на Полтавщині-Кіровоградщині теж балакають, а не розмовляють)))
Ще кажуть "стуло" на стілець
Є місця де на сковорідку кажуть "чара"
Анна Пахомова, о, вперше почула "чара", цікаво)) Додала)))
Згадала. Моя знайома говорила "пiнджак". Слово здалося кумедним i я його використовувала як жарт. Ох i попало менi вiд татуся!
Iрина Мащенко (Iryna), цікаво! Дякую, додала!
Я з Сумщини. В моєму рідному місті говорять на суржику, в Києві я спілкуюсь російською й українською.
Місцеві (рідні) слова, які зараз згадуються:
1. Інші кажуть огірок, а ми просто - гурок
2. А ще в нас є тормозок, а для інших просто ланч бокс.
2. Ніколи ми не кажемо ліжко або кровАть, а тільки крОвать.
3. Тремпель, плечики - звичний вішак
5. Лайбою інколи ми так називаємо велосипед
6. Ніяких стільців, а тільки стульці.
7. Окрошку ми називаємо холодцем або окрошкою, а холодець - захолодом.
8. А ще внас є храм. І це не церква. Поїхати на храм означає сходити в гості. Зазвичай, це якесь одне або два релігійні свята, коли один до одного ходять в гості. Інколи села і міста умовно розбиті на два або три храми (так кажуть у народі). Одні приймають гостей на Покрову, інші - на Спаса, хтось - на Пречисту і т.д.
Коли я опинилась в Києві і жила в студентському гуртожитку, спочатку ми не розуміли "місцеві" слова один одного і частенькь сміялись.
Оля Дзюба, Круто! Зараз додам!))) Додала!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати