Знижка
Лише до Дня Незалежності України на книгу "Шепіт вітру 2 або ти для мене більше ніхто " https://booknet.com/book/322429, діятиме знижка 15 %! Поспішайте, не проґавте свій шанс!
ІГОР
Неймовірний запах жінки в'їдається під шкіру, її тонка фарфорова шкіра так і манить мої вуста, зваблює...кличе... Мочка вуха прикрашена золотим кульчиком із кількох срібних ниток, які торкаються тонкої лебединої шиї. Легко торкаюся глянцевого волосся і бачу, як мліє від моїх дотиків... не забула... нічого не забула... Ця думка вривається в мозок, зриваючи усі замки. З останніх сил тримаюся, щоб не накинутися на із поцілунками, не налякати...
- Доброго дня! - лунає за спиною голос фінансового директора, чим викликає в мені бурю роздратування. А дівчина різко сіпається і відхиляється від мене. Більш невдалої хвилини він вибрати не зміг! Таку мить спаскудив!
- Доброго! - відповідаю і повен розчарування дивлюся на Катерину, яка знову абсолютно спокійно щось переглядає у комп'ютері.
- Треба поговорити, але бачу ти дуже зайнятий. - він недобрим поглядом сканує Ясиновську і через секунду уже заходить у мій кабінет.
- Що ти собі дозволяєш?! - нападаю першим на нього. Та здається з настроєм проблеми не лише у мене.
- Мороз, ти що твориш? Тобі припливом тестостерону останні мізки розігнало?
Повільно проходжу і сідаю за свій стіл послаблюючи галстук. Здається розмова буде довга і непроста.
- Жук, попереджаю: не лізь не у свою справу. - намагаюся зберігати спокій, щоб не залишитися без єдиного друга.
- Знаєш Ігор, ти можеш мене навіть звільнити, але я не дозволю цій зміюці знову зруйнувати твоє життя. Шість років тому я уже витягав тебе ледве не з того світу, більше не дам зробити тобі таку помилку. - він нервово намотує круги кабінеті.
- Ти нічого про нас не знаєш. Я сам заварив тоді цю кашу. - повертатися назад у той час не хочеться навіть у думках. Так, тоді він мені добряче допоміг, але це не дає йому право вказувати, до кого проявляти почуття.
- Я не маю жадного бажання копошитися у твоєму минулому, але навряд, жінка, яка навіть не захотіла вислухати причин твого вчинку, а відразу вискочила заміж, достойна, щоб її взагалі поважали. І ще одне, що вона вчора зробила з моєю Танею, що у тієї почалися пологи?
Піднімаюся і відчуваю як починаю виходити з себе. Нікому не дозволю говорити про неї у такому тоні!
- Ще раз дозволиш собі подібне і я тобі вріжу! А твоїй ненаглядній дружині ніхто нічого не робив, вона сама прийшла подивитися на Ясиновську. І при чому через те, що ти не зміг втримати язика за зубами і розплескав їй все. Між іншим, якби не Катерина, хто зна чим би закінчилися пологи!
- Бачу, з тобою зараз марно розмовляти. Ти немов папуга заладив вона хороша, вона хороша. Прийде час і ти сам у всьому переконаєшся...
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦю дилогію варто прочитати. Хоч там і багато страждання, але все одно враження досить світлі та позитивні. "Така любов буває раз в ніколи..." (Ліна Костенко) саме так одним реченням можна описати ці книги. Вдячна за них автору. Натхнення вам на наступні твори
Ярослава Губко, Дуже дякую))) вибачте, що аж тепер відповіла на коментр, просто думала, що написала відповідь, а тут раптом глянула... Дякую Вам за те, що читали, за щирий відгук. Щасти Вам)))
Вітаю зі святом! Дилогія "Шепіт вітру" - чудова! Дякую і бажаю натхнення, багато новий цікавих ідей та втілення задумів в життя!✌️
Євгенія Чернюх, ❤️❤️❤️✌️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати