Уривок:

Я стояв посередині вулиці на проїжджій частині. Звісно на мене всі дивилися. Це мені й було потрібно. Можливо хтось упізнає моє обличчя яке бачили тієї ночі. Якщо й насправді мене бачили?!

Всі дивилися не розуміючи, що за навіжений стоїть й дивиться довкола на кожного з них. Ніхто не наважився підійти до мене й відтягнути на обочину. Всі мовчки спостерігали, за моїм життя яке в будь-який момент могло закінчитися.

Автомобілі повільно й обережно оминали мене, й гучно сигналом натякали, щоб, я зійшов з дороги. Але ніхто не зупинився, ніхто не підійшов. Всі мовчки дивилися на моє, мабуть, жалюгідне життя.

Я вдихнув глибоко повітря в легені й закрив очі насолоджуючись моментом свого існування, допоки знову не почув гучне гудіння й гальмування коліс автомобіля, а можливо й не гальмування! 

Мої думки відразу розлетілися. Я перелякано відкрив очі й, все що мені вдалося побачити — це червоного кольору капот автомобіля, який влетів на моє тіло.

Сильний удар відкинув мене на декілька метрів. Я лежав нерухомо, але чітко чув слова натовпу, який, мабуть, зібрався навколо мого тіла. Всі хотіли допомогти мені, але ніхто так і не насмілився зробити хоч крок до мого тіла. 

Потім, я відчув, як хтось вхопив мене за груди й почав трусити мною. Потім в мою голову влетіло дещо важке й сильно вдарило, потім знову і знову. Я чув крики людей, або людини, яка зверталася до мене:

- Ти відчуєш біль, яку відчував я?!

Хто, це був? Чому він бив мене? Чому наїхав на мене автомобілем? 

— — —

11.11.2019. Останні нотатки