Знижка на романтичне фентезі "Вітер та Соловейко"

Привіт!

П'ятниця, вихідні попереду, тож саме час запастися цікавою книгою. У мене з такої нагоди є для вас подарунок - знижка 25% на романтично-пригодницьке фентезі "Вітер та Соловейко"

Тільки сьогодні до кінця дня придбати цей роман можна усього за 26 грн! 

Анотація: У неї є все - вона Хранителька древніх знань, наречена чоловіка, який прагне стати імператором усього світу. Проте вона готова віддати усе це за найголовніше - кохання. Але чи буде цей обмін рівноцінним? Чи зможе Дана врешті-решт стати щасливою? І чи зійде Сонце над Землею дощу?

Уривок для вас:

 

Крамниця була безлюдною. Високі полиці, на яких стояли найрізноманітніші товари, в більшості своїй магічого призначення, тягнулися від підлоги до самої стелі. Чудові золоті та срібні прикраси, вироби з коштовного каміння лежали у засклених вітринах на білому оксамиті, підсвічені спеціальними синюватими кристалами, які мені привезли спеціально з Землі скель -  як кажуть, під особисте замовлення. У повітрі витав невловимий аромат східних прянощів та ароматичних олій.

Раптом двері рипнули, задзеленчав маленький срібний дзвіночок у вигляді клітки з птахом, котрий сповіщав - до нас прийшов відвідувач. Я подивилася у вікно свого робочого кабінету, котре виходило в торгівельну залу - з того боку воно виглядало як дзеркало, і ніхто не міг здогадатися, що через нього хтось за вами спостерігає.

Делія, що нудьгувала за прилавком, читаючи підручник з травознавства, підвела голову та приязно всміхнулася покупцеві. Я не бачила його обличчя, бо він стояв до мене спиною. Це був високий чоловік з довгим світлим волоссям, що спадало на плечі, в чорному плащі, який на правому плечі був сколотий срібною застібкою у вигляді стилізованої хмари з блискавкою.

"Маг, - подумала я. - Проте якийсь незнайомий, я жодного разу тут його не бачила. Мабуть, один із тих, котрих Назір позвозив з усього світу для цього свого експерименту. Ну що ж, і мені з того є якась вигода. Бо усім магам час від часу потрібні як не інгредієнти для їхніх еліксирів, так ті чи інші ритуальні предмети. А чарівниці страшенно полюбляють коштовності. Тож без роботи ти, Даночко, не залишишся..."

Відвідувач ввічливо звернувся до Делії, вказуючи рукою на одну з полиць. Я не чула, про що вони говорили, та певно пан маг хотів поповнити свої запаси трав, бо дівчина почала викладати на прилавок  різні коробочки та скляночки, а він схвально кивав головою. Тоді дістав невеликий мішечок, склав туди свої покупки та розплатився з продавчинею. Мабуть, сказав їй якийсь комплімент, бо Делія стримано посміхнулася. Вона завжди була серйозною дівчиною і не фліртувала з покупцями.

Чоловік у чорному зробив кілька кроків до виходу, та раптом розвернувся й подивився прямісінько в моє дзеркало.

 - Виходь, Соловейку, - промовив він. - Я тебе бачу.

Я злякано відсахнулася од вікна. Ні, цього не може бути. Це не він! Мені усе це сниться...

***

І справді, це був усього лиш тільки сон. Я розплющила очі і побачила, що моя голова лежить на плечі Вента, а він  обіймає мене і  кліпає очима, наче не може зрозуміти, де знаходиться. Видно, також  щойно прокинувся.

 - Тобі знову щось наснилося, - констатував він.

 - Ага, ти ж знаєш, у мене таке буває.

 - Я злякався, подумав -  у тебе щось болить.

 - Невже я кричала?

 - Та ні, ти поводилася тихо, але якось так уся затремтіла, немовби побачила щось дуже страшне.

 - Та дрібниці, не звертай уваги!

Він  притулився чолом до мого чола і зазирнув мені в вічі.

 - Ану розповідай, чому  ти так себе поводила? - жартівливо пригрозив. - Можливо, тобі наснилося не щось страшне, а навпаки? І тремтіла ти не від страху, а від....

Я поклала палець йому на губи.

 - Ти, як завжди, потрапив пальцем у небо зі своїми жартами. Ну добре, я розкажу, бо цей сон стосується і тебе...

Він підклав під спину подушку і всівся на ліжку, притягнувши мене ближче до себе.

 - Певно, розповідь буде дуже цікава. Я вже в передчутті чогось такого...

Його очі сміялися, а рука вже опинилась у мене під сорочкою. Я ляснула його по пальцях.

 - Не заважай. Це дуже серйозний сон. Але я не можу зрозуміти, що у ньому зашифровано.

 - Ну, давай спробуємо розібратися разом. - погодився Вент.

 - Мені наснилося якесь дивне місце - щось ніби схоже на крамницю, де продаються різні магічні речі. І я знала, що ця крамниця належить мені, я її власниця. І от я сиджу в кімнаті, а тут заходить чоловік в чорному плащі...

 - А потім виявляється, що це вампір з отакенними-от зубами! - Вент скорчив страшну гримасу. - Чому всім дівчатам час від часу сняться вампіри?

- Венте, до чого тут вампіри? Той чоловік - він був якийсь дивний. У чорному плащі, а на плечі срібна застібка - хмара і блискавка. І весь у чорному,  з довгим світлим волоссям, а ще на обличчі в нього був дивний шрам - отут, на щоці. І я подумала, що це пан Меч.

-Отакої, він тобі навіть сниться, - голос Вента раптом став серйозним, він трохи відсунувся від мене. - Я думав, після закінчення навчання цей чоловік залишить тебе у спокої. Він і так зіпсував усі наші плани, і замість Мірте ми їдемо жити до вашої Столиці. Через що ти увесь час зітхаєш і депресуєш. Так навіть уві сні він тобі спокою не дає...

 - Венте, ти ревнуєш? Це смішно. Втім, можеш бути спокійним, бо це був не пан Веріус. У нього немає такого шраму на обличчі, і застібка геть інша - і ти це чудово знаєш, що носить на плащі він зображення меча, а не блискавки.

 - То хто ж це був, той загадковий чоловік з твого сну?

 - Це був ти...

 - Ото маячня! Але у мене теж немає ні шраму, ні блискавки. І довге волосся та чорний колір в одязі я терпіти не можу...

 - І все одно це був ти, Венте!

 - Що ж, припустімо це був я, і що далі?

 - Нічого, я прокинулась. Але у мене залишилося таке відчуття... знаєш, як буває, коли  тобі здається, що бачиш якусь примару.

 - Ну все, - він схопив мене в обійми і перекинув на спину. - Мало того, що я снюся тобі в такому непривабливому вигляді, то ще й ти називаєш мене примарою! Таке точно заслуговує на покарання!

Я навіть не пробувала йому опиратися. Хвиля бажавння затопила мене і змусила забути про все на світі, навіть про той чудернацький сон.

Та коли ми вже лежали, обійнявшись і переводячи дихання, я раптом згадала:

 - Нам же сьогодні на прийом до короля! Венте, котра година?

Ми дружно підняли голови і глянули на годинник, що висів навпроти ліжка. Стрілки показували чверть на дванадцяту.

 - От дідько, що ж ми так заспали, - пробурмотів Вент. - Отож, маємо зовсім небагато часу на збори.

 - А все ти! - скрикнула я. - Як я тепер виглядатиму при представленні до двору?

 - Подумаєш, наклади на себе ілюзію, ти ж у нас всемогутня чарівниця!

Я вдарила його подушкою та кинулась до ванної кімнати, перечіпаючись об розкиданий по підлозі в мальовничому безладі одяг.

Так починалося наше доросле, самостійне життя...

***

Перша книга циклу : "Земля дощу" ( безкоштовна).

Друга книга циклу: "Повітряний замок" ( безкоштовна).

Третя книга: "Вітер та Соловейко"

Отож тільки сьогодні за 26 грн. ви можете отримати трилогію-фентезі, де є і пригоди, й кохання, і магічна академія, й боротьба за владу))

А незабаром вийде четверта, заключна книга!

Щоб не пропустити новинку, натискайте кнопку "Відстежувати автора" у моєму профілі!

Приємного вам читання!

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Alex@ua
20.08.2021, 11:08:01

О... Четверта вже)) чудово!

Мар'яна Доля
20.08.2021, 11:09:35

Alex@ua, Вже скоро)) Дякую!

Інші блоги
Що вас надихає?
Можна годинами дивитись на зорі, мружити очі, підставляючи обличчя сонячним променям, вдихати п'янкі аромати польових квітів, слухати спів пташок або просто насолоджуватись шумом дощу, який монотонно тарабанить по даху
Просто цікаво.
А хто з чого пише? То лише я один такий, що з планшета, просто у нотатках? Бо просто ненавиджу шурхіт клавіш.
щодо продовження "Дорослішання"
Вітання всім, хто не спить. Простіть усі, хто чекає, але продовження викладу десь на тижні. Але при нагоді, була б рада почути Вашу думку, як зробити краще. Викладати главу повністю, але рідше, чи дробити її але викладати ч
Переробка твору
Коли твір, над який потратив багато часу за три місяці повністю прочитало лише сім людей, починаєш задумуватися, що потрібно його переробити, внести суттєві зміни. І тоді починаєш тратити час на нього, а не на щось нове. А
Як у Вас починалося?
Друзі, автори, колеги. Поділіться будь ласка своїми першими кроками: 1. За який час набрали перші 100 підписників. 2. Що головне для того, щоб ваша аудиторія зростала? 3. Які лайфхаки чи власні кроки можете порекомендувати? Не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше