11.11.2019. Останні нотатки

Уривок:

Вона поглянула на мене переляканими очима. Я не утримуючи своїх радісних емоцій посміхався до неї. Жінка опустила руки до низу. Швидко впала на коліна й промовила з важкістю ледь чутні слова.

- Пристріли мене! Я не хочу більше відчувати стільки болі.

Чоловік здивовано поглянув на неї, витягнув голову, але не відпускав враженої ноги. Промовив:

- Не говори дурниць! Ти повинна жити.

- Навіщо?! - пошепки відповіла. - Ти скоро помреш. Наш старший син також мертвий. Молодший також. Навіщо мені жити?!

- Я не помру! Й наші діти...

- Ти впевнений у своїх словах? - я швидко перебив його, щоб відразу запевнити, що він помиляється. Звісно його життя залежить від їхньої поведінки й того, чи захочуть, вони надалі виконувати мої вказівки. - Твоя жінка права! Ти можеш не дожити до ранку. Але все залежить від тебе. Якщо ти будеш мовчати й спостерігати, можливо й залишишся живий. - Я швидко поглянув на жінку, навівши на неї пістолет. - Ти! Підіймайся вгору.

Вона мовчала. Стояла навколішках з опущеною головою й не звертала увагу на мої слова. 

Бах!

— — —

НАСТУПНЕ ОНОВЛЕННЯ ЦІЄЇ СУБОТИ!!!