Любі мої, ваші теплі слова мене дійсно потішили, то ж і я вирішила зробити вам подаруночок)
Сьогодні я публікую одразу два розділи "Перевиховання мамусиного синочка")
Тим паче, що ті, хто заходив на мою сторінку зранку, вже знають, що попереду на нас чекає дуже важлива подія - Гуріни йдуть в гості до Віолетти. Як гадаєте, що їх там чекає?

Ось маленький спойлер:

- Вибачте, а як ваше прізвище? - ось чуло її серце, що краще не питати - спокійніше буде. Але ні, питання вже злетіло з губ, випереджаючи здоровий глузд.

- Байда.

Рука жінки потягнулася за келихом з вином і піднесла його до рота, пригнічуючи бажання махом випити все.

- Костянтин Байда? - уточнила вона, розуміючи, як нерозумно звучить її питання.

- Так. А що вас бентежить? - не зрозумів чоловік.

А ось Жанна Олексіївна готова вже була повірити, що цей вечір - найбожевільніший з усіх у її житті.

Ім'я Костянтина Байди було добре відомо Жанні Олексіївні, тому що він був одним з найвідоміших у всьому світі диригентів.

Чи варто тепер пояснювати, чому новина про те, що дідусем Віолетти виявився саме він, настільки шокувала? Тепер стало ще соромніше за свої слова про «неблагонадійну сім'ю»! Ну ось точно кажуть - мовчання - золото!

- Жанно Олексіївно, з вами все гаразд? - тим часом поцікавився Михайло. Їх обох схвилювала реакція жінки та її раптова блідість.

- Вибачте, просто я зовсім не очікувала, що колись особисто зможу з вами познайомитися, - вона помітила, що руки трохи тремтять, і швидко поклала їх на коліна, щоб не показувати ще більшого хвилювання.

- Вам відомо моє ім'я? - щиро здивувався чоловік.

- Звісно! Це ж ... Боже, та я навіть не знаю, як це пояснити! У світі класичної музики ви мій кумир! Вибачте, якщо це звучить якось дивно або занадто емоційно, але ...

- Напевно, я здаюся вам трохи божевільною? - через кілька хвилин вона все ж змогла опанувати власні емоції. Було ніяково від власної реакції, але Жанна Олексіївна нічого не могла з цим вдіяти. Вона відчувала себе, ніби підліток, який зустрів улюбленого актора на вулиці! Було страшно підняти голову і побачити презирство на обличчі Байди або його сина. Однак вона помилилася. Замість цього очі Костянтина Всеволодовича світилися майже юнацьким шалапутством.

Ніколи раніше жінка ще не відчувала себе настільки дивно і незручно, як в цей вечір. Дуже не хотілося цього визнавати, але вибору не було - думка про Віолетту була помилковою.