11.11.2019. Останні нотатки

Уривок:

Ось вони! Нарешті! Я думав, що у них не вистачить сміливості спуститися в підвал. Чому вони так довго?! Що їх затримало? - моя посмішка розтягнулася до вух. Звісно, я знаю в чому причина! Я постарався зробити все так, щоб вони здивувалися.

Страх! Вони, мабуть, вже не керували своїми думками й почуттями. Їхнє тіло, воно вже не слухалося їх наказам?! Знаю! Все мною заплановане відбулося як мені хотілося. Залишилося ще трохи. Декілька хвилин, а можливо й більше, вони побачать весь мій потенціал. 

Кого мені вибрати?! 

Вона — вишукана, тендітна жінка, з гарно доглянутим тілом й пишними волосами.

Він — високий чоловік, з широкими плечима й невеликим животом.

Мені більше подобається знущатися з жінок. Вони як ніхто інший викладаються своїми відчуттями на повну. Чоловіки завжди стриманіші, грубі, а також і сильні. Тому він мені не підходить. У мене забракне сили, щоб з ним поквитатися.

Вони почали спускатися вниз по сходах. Трималися за руки наче молоденька парочка. Мабуть, боялися розлучитися в густій темряві. Його невпевнені кроки було чути на кожній сходинці, яка створювала скрепіт. 

Я в той момент знаходився в низу під сходами уважно спостерігаючи за їхньою поведінкою. 

Вони мене не бачили! Мабуть, й не знали, що я знаходжуся в кімнаті?! Були впевнені, що в цьому домі самі. Або навпаки! Вони готові до того, що в домі знаходиться ще дехто окрім трупа жінка. 

Можливо їм відомо про мене й мої вчинки?! 

Хвилюватися причин немає.

Я почав повільно й обережно відходити назад, щоб не створити гучного тупотіння й не налякати моїх гостей, в заздалегідь підготовленому підвалі жахів.