Набираємо обертів! Спойлери з новинки.

Привіт.

Дорогі читачі, моя нова історія

«Повне життя, чи наполовину?» набирає обертів.

Героїня з усією серйозністю взялася змінити своє життя до невпізнання. Та, чи так просто їй вдасться втілити свої мрії? Не усі зацікавлені в тому, щоб дівчина перемогла в битві за своє нове тіло і сімейне щастя. То ж, чим далі, тим буде цікавіше.

 Пригоди починаються!

Поділюся з вами невеликими спойлерами:

̶  Про що ти думав, доки я колола?

̶  О-о-о... — зі сміхом почав розповідати. —  Я подумав, що було б класно теж навчитися робити ін’єкції. І, якщо недобре мене вколеш, то покладу тебе на ліжко і буду на твоїй попі тренуватися, — Аня зайшлася сміхом, аж присіла, сльози виступили.

******************

̶  Та, на днях я бачила, що ти займався в залі з однією пампушкою. Анна, пригадуєш?

̶  Ще б... — засміявся чоловік. — Таку хіба забудеш? Цікава штучка. Така азартна! Намірилася гори звернути. Боюсь тільки, що невдовзі здасться і скаже: «Ай, ну їх, хай стоять!» Аж цікаво, наскільки вистачить її запалу.

  Наталя єхидно зареготала.

̶  Ну, так, от. Зроби, будь ласка, так, щоб ті її гори... — описала жестами великий зад і груди, — Залишилися стояти, як є.

̶  Ха-ха-ха! — чоловік довго реготав з того прохання. Нарешті заспокоївся. Питає:

̶  І чим же тобі не вгодила та Анна? Наче ж ви не... Що, серйозно? Бачиш в ній конкурентну? Не сміши, Натусь. Де ти, а де вона, — секретарка закипіла.

  Цей телепень не знає, на який болючий мозоль наступив! Ох... Ледве стрималася, щоб не виказати йому все, що було на язиці. В тому то й справа, що та клята пампушка тепер дружина Андрія, а вона? Лиш «піднеси, подай, почухай і йди, не заважай.» Ні, навіть менше. Почухати і то не має права! Хіба можна спокійно терпіти таку несправедливість?

**********************************

̶  Добрий день, дитино. О, бачу, наш Андрій не змерзне зимою. Буде біля кого грітися, — весело промовив Пух старший. Аня хапнула повітря, ніяково посміхнулася. Глянула на Андрія, що стоїть поруч. Він каже батькові:

̶  Ну, звісно, тату. А ти як думав? В мене жіночка з гарячим серцем, — і міцніше обійняв Аню за те місце, де мала б бути талія. Дівчина з вдячністю йому посміхнулася. Тоді свекрові.

̶  О, і бабуся є, — Андрій перевів погляд на жінку, до речі, не дуже ще стареньку, яка виходила з вітальні слідом за батьками. Висока, худорлява, з гострим носом і тонкими устами.

  Від допитливого погляду бабці Валі, що дивилась на Аню широко відкритими очима, дівчині остаточно захотілося втекти звідти. Ох... Кого ще покликали, щоб показати непрезентабельну невістку? Що ця ляпне?

  Дякую усім, хто вже зі мною.  А, хто ще, ні, запрошую приєднуватися. Обіцяю, буде цікаво. Разом будемо сміятися і хвилюватися. Ну, і звісно ж, купатися в романтиці. Без цього не можу. )))

Гарного вечора, дорогі книголюби.

З любов’ю, Лана Іссан.