Як, я і обіцяв:

Продовження твору

 "11.11.2019. Останні нотатки",

вже на сайті.

Чекаю на ваші враження, якими ви можете поділитися в коментарях.

— — —

УРИВОК:

Мій друже! Ти гадаєш, що вона мене вже не пам'ятає?! Можливо так! Мені здається, що її короткочасна пам'ять вже давно забула про існування такого невловимого й, можливо самого незвичайного хлопця у місті. А можливо і ні! 

Як думаєш, стоячи в неї на порозі з тобою, вона здивується побачивши мене?! Злякається?! Почне кричати?! Або дасть мені відсіч костуром й спробує налякати?! На такий випадок, я маю чим захистити себе. Звісно річ не найкраща для залякування людей. По телебаченню показують, коли більшість людей бачать цю річ, відразу починають виконувати всі прохання людини, яка тримає її в руці. Я також хочу спробувати. Можливо мені також вдасться налякати її з першої хвилини. Одне я знаю! Ця річ є бездоганна для самозахисту. З нею, я буду відчуватися в безпеці!

Мені вже кортить побачити її вираз обличчя! 

Годі! Досить стояти на цьому клятому порозі. Потрібно діяти. У мене обмаль часу. Я маю зустрітися ще з одним другом. Звісно, якщо мені поталанить й він буде вдома! Якщо ні, тоді для виконання мого плану треба буде зосереджуватися менше в разів п'ять. 

Звісно, що ти його знаєш! Питаєш й не здогадуєшся хто він? Дивакуватий ти хлопчина! Нічого! Скоро ти про все дізнаєшся. 

Скажи мені одну правду! - я торкнувся свого рюкзака, який висить на моєму плечі. - Я дивний?! Чому всі кажуть, що я божевільний?! Можливо вони всі божевільні?! Звісно... Велика кількість людей не визнають себе дивними або божевільними, для них легше знайти одну людину на яку можна відразу покласти клеймо усіх проблем, звинуватити в усьому й потім говорити, що вона дивна. 

Це — світ наш дивний, а люди божевільні!

— — —

ПОЧАТИ ЧИТАТИ ПРОДОВЖЕННЯ.