Привіт, дівчатка!

Ми з Ерін вирішили знову вас потішити і зробили на нашу спільну книгу

"Адвокатеса для Стреса"

мега-супер-пупер знижку!

Всього лишень 31 грн і ви гарантовано отримаєте цілий спектр вражень і шалених емоцій. Впевнена, вам сподобається))) Палкий і захоплюючий роман подарує вам незабутні враження!

Анотація:

Одного разу я врятувала його, протягнула руку допомоги, але зовсім не очікувала, що знову зустріну. І це вже не той наляканий юнак, який колись потребував захисту. Тепер його бояться, поважають й намагаються не переходити дорогу. Тільки от я не знала, що перейшла її ще тоді, сім років тому. І він не дасть мені спокою, поки не зламає…

Смачний уривок:

Ми сідаємо за столик. Ангеліна уважно вивчає меню, а я милуюся її білявим волоссям. Вона справжній Янгол. Мій Янгол.

— Дозволь мені обрати тобі вечерю, — пропоную.

— Ти знаєш, що тут подають?

— Так, я власник цього ресторану.

— Он як? — сірі оченята здивовано кліпають і дивляться на мене. — Не знала, що Павлик Гаєвський власник такого фешенебельного закладу.

— Ти багато чого про мене не знаєш, Ангелок, — всміхаюся їй. — Як і я про тебе. Але знаю, що ти любиш поезію.

— Звідки? — в її голосі звучить неприховане здивування.

— Помітив збірник віршів Ліни Костенко у тебе на поличці, — кажу і роблю те, чого не робив останніх десять років — цитую свій улюблений вірш Сосюри. —

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дивлюся в її сіру блакить очей і бачу там себе. Ангеліна сидить з відкритим ротом й майже не кліпає.

— Пашо, це так несподівано… і так прекрасно! — шепоче вона розгублено, але в голосі звучить захоплення і здивування.

— В дитинстві любив вчити вірші. Бувало навіть підбирав акорди на гітарі до деяких з них.

— Ти й на гітарі граєш? Пашо, ти мене не припиняєш дивувати! Чому я про це дізналася тільки зараз?

— Бо сім років тому ти сумлінно виконувала свою роботу. За що я тобі неймовірно вдячний. Якби не ти, мій Янголе, я б не сидів зараз тут з тобою і не милувався твоєю неземною красою.

Беру її руку і ніжно цілую долоню. І в цю мить розумію, що я зроблю все, щоб ця жінка стала моєю.

***

Хочу ще нагадати, що мій роман "Вірний тобі" поповнився новою главою від Алекса! Запрошую до читання, дівчатка!

Ваша солодка письменниця, Уляся Смольська