Варрава - плід художньої уяви
Сімдесят років тому, восени 1951 року, в Осло відбувся традиційний захід – нагородження лауреатів Нобелівської премії. Серед тих, хто отримав привітання особисто від шведського короля Густава VI Адольфа, був і письменник Пер Лаґерквіст (1891-1974). На цей час шістдесятирічний швед мав за плечима чималий досвід написання текстів, проте саме роман «Варрава» зробив П.Лаґерквіста всесвітньо відомим письменником.
П.Лаґерквіст був не першим і не останнім автором, котрий звернувся до біблійних сюжетів. Серед його попередників варто згадати Л.Уоллеса, Т.Манна, М.Булгакова, Ф.Достоєвського, а серед наступників – Н.Казандзакіса, Ж.Сарамаго, Д.Брауна. Біблійна тематика, насамперед новозавітня історія, завжди викликала жваву зацікавленість, враховуючи ту кількість християн, які живуть на планеті. Проте П.Лаґерквіст дещо новаційно поставився до свого твору, вивівши його головним героєм розбійника Варраву, якого, якщо вірити Євангелію, євреї обміняли на Ісуса у день суду.
Сам твір був плодом цілковитої авторської уяви, результатом творчої вигадки. Фактично Лаґерквіст використав прийом «фантастичного припущення», тобто уявив як саме міг би жити харциз Варрава після того, як його звільнив римський прокуратор Понтій Пілат. Коли розпинали Ісуса, Варрава пішов на Голгофу, аби поглянути на того, хто у муках помирав замість нього. Розбійник нічого не відав про цього чоловіка, ніколи з ним до того не зустрічався. Проте саме після страти, коли Варрава залишився жити, усе навколо його почало нагадувати про Ісуса. Йому зустрічалися послідовники Христа – апостоли та перші християни, які демонстрували приклад неабиякої віри у свого Вчителя. Усе це, за задумом П.Лаґерквіста, спочатку спонукало Варраву до важких роздумів, а згодом – до шляху у напрямку до Бога. Автор був віруючою людиною, тож не дивно, що і свого головного героя так само направив по шляху віри – віри у Бога, у добро, у справедливість, милосердя, Любов…
Шлях художньої фантазії, що її проклав своїм романом «Варрава» П.Лаґерквіст, виявився досить залюдненим. Адже там, де є християни, завжди буде популярною та затребуваною і християнська (або біблійна) тематика. Я теж долучився до цього, присвятивши двадцять років роботі над романом «Євангеліє від Пантери». І кожен, хто цікавиться новозавітною історією, може відкрити для себе світ античних персонажів.
https://booknet.com/uk/book/vangel-vd-panteri-b64150
Смачного усім читання!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОсобисто мене перше, що вразило з літературних апокрифів - "Юда Іскаріот" Леоніда Андрєєва. Гадаю. ця тематика цікава не тільки християнам, бо цінності, проповідувані Христом - загальнолюдські.
Дякую за посилання, обов'язково подивлюся.
Володимир Сіверський, Дякую за роз'яснення. Саме після перегляду того, як книга цікавої тематики представлена на Букнеті, і написаний перший коментар - я умію не тільки писати, але й читати,хоч вірте, хоч ні :) Війну з миром читають дуже неохоче, а її читаність пояснюється примусом. Книга входить до шкільної програми. Це гарна й новаторська на свій час книга, але її б не читали стільки, якби не треба було відповідати й писати твори на оцінку. Перепрошую, що відбираю у вас час. Звісно за ці роки ви продумали все, в тому числі й форму, у якій представите свою роботу читачам.
Теж додаю до бібліотеки. Цікавить ваш погляд на новозавітну історію.
Лана Василенко, Дякую! Сподіваюсь, не пошкодуєте. )))
Дуже зацікавили! І романом Лаґерквіста, і своїм також. З дитинства люблю історичні романи.)))
Володимир Сіверський, Вже у бібліотеці;-)
Цікаво, додаю в бібліотеку!
Мар, Читайте! Занурюйтесь з головою у світ античності. )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати