Синдром 21 століття, або іншими словами Вигорання!

Привіт) Це моє звернення до моїх любих читачів та авторів на платформі) На даний час я переживаю емоційне вигорання. Зі мною таке уже вдруге, тому надіюсь на Ваше розуміння!) 

Що ж це таке? Хіба існує емоційне вигорання?

Робота все менше вас тішить, а дратівливість і відчуття стресу ростуть? Ви відчуваєте себе втомленим весь час?

Вам важко пережити звичайний робочий день, навіть коли все йде за планом?

Вас жахає кожен ранок, і це відчуття не минає після вихідних?

Ви не впевнені у своїй здатності виконувати роботу, навіть якщо ви завжди робили її добре? Ви працюєте все важче й важче, але досягаєте менше?

Ваша продуктивність значно знизилась, а з нею й віра у себе?

Можливо, на початку вашої кар’єри ви отримували задоволення від роботи з людьми або взаємодії з клієнтами. Але тепер ви відчуваєте злість та роздратування через них?

Робота вас більше не приваблює й іноді лякає?

Якщо ви відповіли ствердно на поставлені запитання, то скоріш за все вас наздогнало ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ.

Що спричиняє стан емоційного вигорання?

• Тривала робота в напруженому темпі
• високі навантаження, зокрема емоційні
• важкий колектив і контингент людей
• відсутність належної винагороди за роботу
• криза цінностей

Що ж робити в цьому випадку?

Узяти перерву: найочевидніший, але дієвий варіант. Емоційне вигорання – це, перш за все, виснаження. Інтелектуальне, емоційне та фізичне. Навіть якщо у вас досить ненапружена сидяча робота, щоденна рутина без світла в кінці тунелю може призвести до вигорання. Навіть якщо ви обожнюєте свою роботу і щоранку прокидаєтеся з думками про неї, перерва потрібна всім. Повноцінна активна відпустка може допомогти

Так-так! Моє життя підкинуло трохи дивних ситуацій. Я занадто останні днів хвилювалася та переживала. І тепер моя Муза трішки бунтує) Тягнуся до клавіатури, а писати не можу) Впродовж останніх днів я не спілкувалася з людьми у соцмережах та нічого не писала. Зараз пишу Вам про це аби Ви могли трішечки зрозуміти, чому не появляться оновлення твору. Кажу відразу, що через днів два-три я зроблю чимало зусиль, щоб знову повернутися та радувати своїх любих та найкращих читачів, адже мені приємно бачити, що є ті, хто читає та коментує. Щиро хотіла поділитися з причиною.

Прошу не відкладати книгу з бібліотеку, бо зовсім скоро з'явиться продовження. Муза трішки відпочине та і я прийду нарешті до себе.

Наступний розділ буде від Максима, я уже планую, проте мені трішки потрібно зібратися до купи (+_+) 

Дякую за розуміння!)

Ваша Джессіка)