Мала та велика проза. Різниця у роботі над ними.

Чи є різниця між роботою над малою і великою прозою?

Так, і колосальна.

Я б порівняла роботу над оповіданням, скажімо, із виготовленням перстня:

є ескіз виробу (синопсис);

є конкретний алгоритм дій;

і, на вихлопі, є перстеник (оповідання).

Його можна покрутити в руках, роздивитися, підправити при потребі.

Коли перстень оздоблений цікавим плетенням (а оповідання – сплетінням дій та обставин), можна чітко передбачити, як уся та краса має розташовуватися, і який матиме вигляд у кінцевому результаті.

Робота ж над романом нагадує мені труд садівника.

Ти вже не працюватимеш, дивлячись на виріб зверху, хоча і маєш план саду (синопсис).

Ти входиш у нього. Працюєш зсередини.

Доглядаєш окремо кожну рослину (персонажа), надаєш їй потрібного вигляду. І ніколи не знаєш напевне чи прийметься вона, чи зів’яне, чи розростеться так, як ти запланував.

Не можеш бути певним, як виглядатиме кінцевий результат, бо сад постійно змінюється під впливом розвитку рослин: котрісь починають домінувати, котрісь відходять у тінь.

Робота над малою прозою цікава, динамічна зі швидкою, але нетривалою віддачею.

Робота над романом – створення паралельного мікровсесвіту, частиною котрого ти й сам стаєш на період його написання.

А які порівняння та асоціації виникають у вас? Напишіть, бо й справді дуже цікаво. Можливо, для кокось усе по-іншому.