НОВИЙ РОЗДІЛ ВЖЕ НА ПОРТАЛІ БУКНЕТ:

11.11.2019. Останні нотатки

— — —

УРИВОК:

У кімнаті нікого небуло!

Тоді не витримавши, я почав трохи голосніше ніж пошепки, промовляти:

- Сте-па-не-е-е... - Дивно, що він не забрав від мене ножа! Мабуть, коли збив мене з ніг, то не відразу зрозумів, що робити. Тому почав втікати й ховатися. - Вихо-о-о-дь... Я тобі нічого поганого не зроблю! - я широко усміхався, не знаючи навіщо. Мабуть, в мені знову прокинулося створіння, яке отримувало насолоду від усього, що відбулося... - Мені від тебе потрібна допомога, тому боятися мене немає сенсу, — я і надалі продовжував тримати один голос, з посмішкою.

Ніхто не відповідав, наче кімната була пустою. Але я був впевнений, що він знаходився у ній. Я підійшов до столу, який знаходився посередині кімнати неподалік від стіни, біля вікна. Оминувши його з іншої сторони, я відразу побачив, декілька шухляд на який були замки на верхній частині.

- Степанчику! Підкажи мені... Де знаходяться ключі?! - Я уважно провів головою по кімнаті, в надії побачити хоча б деякий рух й надію, що матиму змогу зрозуміти, де він ховається. Але нічого не відбулося. 

На мить мені здалося, що у кімнаті насправді нікого немає. Можливо він втік в той момент коли, я був у непритомному стані, Ось чому він не забрав від мене ножа. Але ні! На дворі ніч. Куди він буде бігти. Кого просити про допомогу. Сусідів також небуло вдома, я все перевірити. У нього буде можливість втекти в центр міста й там просити про допомогу. Він тупий! Йому в голову не прийде така думка. Все, що він зможе, це втекти за дім і сховатися там. 

- Якщо ти допоможеш мені, то залишишся живий! - Можливо такі слова запевнять його, що у мене немає в плані вбивати його.

— — —

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАТИ НАТИСНУВШИ НА ЦІ СЛОВА!!!