Але ж сьогодні буде спекотно у "Сльози короля, усмішка королеви"

... 

   «— Ріан, не треба! Припини!

  — Що трапилося?

  — Я не можу. Я не знаю. Після того, що сьогодні було у вашій з Аїшею спальні ... Мені якось не по собі.

   — Будь ласка, Лія, тільки не сьогодні! Тільки не зараз! Мені й самому не по собі після того, що було сьогодні в спальні. Я відчуваю себе мало не гвалтівником. Особливо коли вона почала, як блаженна, повторювати твоє ім'я. Чесно кажучи, я хоч щось зміг у ліжку тільки тому, що думав про тебе! Як не дивно, тому що ти була поруч!

   Ріан знову міцно обійняв мене і притиснув до себе. Його губи цілували мої, потім наче жаром обдавали шкіру на шиї, потім знову жадібно припадали до моїх губ, прямо до болю. Руки пестили мої стегна, торкалися до грудей. Це було схоже на якусь божевільну круговерть. Неначе сильно голодну людини, нарешті, посадили за стіл, повний страв.

   Мене навіть трохи лякала така його хвороблива хаотична пристрасть.

 — Ріан, припини! Заспокойся, прошу тебе!

   — Прибери від неї свої руки!» ...

Далі буде десь ТУТ. Сьогодні о восьмій вечора.

Всім чудового світлого дня!

Хай Бог береже вас! Сьогодні та завжди!