Страшне, сумне і політичне!!!
Але ж сьогодні буде спекотно у "Сльози короля, усмішка королеви"
...
«— Ріан, не треба! Припини!
— Що трапилося?
— Я не можу. Я не знаю. Після того, що сьогодні було у вашій з Аїшею спальні ... Мені якось не по собі.
— Будь ласка, Лія, тільки не сьогодні! Тільки не зараз! Мені й самому не по собі після того, що було сьогодні в спальні. Я відчуваю себе мало не гвалтівником. Особливо коли вона почала, як блаженна, повторювати твоє ім'я. Чесно кажучи, я хоч щось зміг у ліжку тільки тому, що думав про тебе! Як не дивно, тому що ти була поруч!
Ріан знову міцно обійняв мене і притиснув до себе. Його губи цілували мої, потім наче жаром обдавали шкіру на шиї, потім знову жадібно припадали до моїх губ, прямо до болю. Руки пестили мої стегна, торкалися до грудей. Це було схоже на якусь божевільну круговерть. Неначе сильно голодну людини, нарешті, посадили за стіл, повний страв.
Мене навіть трохи лякала така його хвороблива хаотична пристрасть.
— Ріан, припини! Заспокойся, прошу тебе!
— Прибери від неї свої руки!» ...
Далі буде десь ТУТ. Сьогодні о восьмій вечора.
Всім чудового світлого дня!
Хай Бог береже вас! Сьогодні та завжди!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, навзаєм!
Оксана, Та й у мене серце болить як згадаю про ту смородину! Три дні все збираюся зірвати! Вчора ввечері навіть вийшла вже, так комарі мало не з'їли живцем! Так що, Ксюню, ви там обережніше, бо не таке це просте діло. А щодо уривочку — вже зовсім скоро все розповім, що сама знаю. Заголовок тут не просто так. Буде дійсно страшне, сумне та політичне! Настав час королю заплакати! Але у нього хоч смородини нема, як у нас з вами.
Міа, золотце! Не ображайся на мене! Я в тебе вже все перечитала і з задоволенням читаю продовження. Мені подобається твоя манера писати. Правда, не завжди маю можливість коментнути. Але ж ти дівчинка доросла й так все розумієш.
SunnyBunny, Та Боже збав! Чого б я ображалася! Дякую тобі, сонечко, що ти завжди зі мною! Бува таке, хочеться все кинути. Але потім згадую про людей, які мене постійно читають і попускає. (Нас мало, но мы в тельняшках!) ДЯКУЮ!
Шо, опять?! Міа, та напиши ти вже щось миле, лагідне! Ну, куди воно в таку густу спеку ще більше спекоти! Побійся Бога!
SunnyBunny, Дякую! Це називається випросила.
Натхнення вам!
Ольга, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати