Учасник під номером 16.

Хто автор цього шматочка?

- Ну, що йдемо? - Мирослав взяв Олену за руку та повів на місце стрільби. 

Десь неподалік лунали постріли, які змушували Олену здригатися. Проте, вона сама попросилась їхати з Мирославом, то нічого було тепер нарікати.

Мирослав взяв до рук рушницю та приготувався до стрільби. Спеціальна машина враз випустила тарілку в яку Мирослав одразу влучив, посудина розлетілась на друзки, Олена не встигла отямитись, як знову пролунав черговий постріл, а за ним ще один. Вона відчувала, як її серце колотиться, а в голові пульсує. Навіть попри навушники вона чула постріли, які надзвичайно лякали. В якусь мить Олена відчула, як їй бракне повітря.

- Годі, припини! - Олена затулила вуха руками, аби не чути усіх цих пострілів. 

Мирослав відклав зброю, помітивши як Олена забилась у куток.

- Пробач, рідна. - кинувся до неї.

Олена аж завила. Стільки було ніжності та теплоти у його голосі.

- Я не хочу більше тут знаходитись, забери мене додому. Прошу тебе.

ВІДПОВІДІ:

ІВАН НЕМЕШ

НАТІКО 

ТЕТЯНА КОТИЛО 

КЕЙТЛІН 

Ще хтось один мовчить! Нас 17 по списку отож ще один чекаємо)))