Хто автор? 7

Дорогі читачі та колеги!

 Запрошуємо Вас взяти участь у нашому марафоні «Хто автор?».

Потрібно декілька хвилин Вашого часу, нижче є текст, який написав один з авторів, що публікуються на Букнет. І звісно варіати відповіді, Вам ж потрібно тільки написати в коментарях свою думку стосовно того хто є автором цього уривку.

Хто автор цього уривку:

— Так, Захаре, навіть рота не розкривай, — я пильно подивилася на брата, якого зустріла прямо на виході з квартири.

— Задовбали твої тупі приколи, чесно, та й часу на це нема.

— Я ще навіть слова не сказав, а ти вже нападаєш, — Захар посміхнувся. — Я просто хотів привітатись, сказати «доброго ранку», щось таке.

— Ага, — я кивнула. - А сонце в нас квадратне і синє.

— Що? — не зрозумів він.

— Нічого, — лаконічно відповіла я, проходячи повз брата до сходів. - Я поспішаю, пробач, не маю часу на твої дурниці.

— Хоч би ці чорні губи змила, кошмар, — скривившись сказав він, схопивши мене за зап’ястя і зазирнувши в очі.

— А то тебе ще злякаються, екзорцистів викличуть і...

— Я те-бе не слу-ха-ю... — по складах сказала я, забравши руку і таки почавши спускатися вниз.

— Гарного дня, Кіро! — гукнув він мені вслід.

— Ага, — сказала я, підійшявши руку і помахавши нею, так і не обертаючись до брата.

На сьогодні в мене були грандіозні плани. Спочатку я їхала до салону краси, потім зустрічалася з Аліскою, донькою бізнес-партнера мого батька, а ввечері мала знов відбиватися від Олексія, мого «нареченого». Ну як нареченого... Батько авжеж активно сватав мене з цим сином мільярдера Прохорова, але мене він відверто бісив.

Як тільки вийшла з під’їзду, побачила мою Audi R8 і одразу ж розпливлася в усмішці. Ось вона, моя лялечка, єдина справжня подружка, яка ніколи не підведе.

Я дістала електронний ключ, направила на машину і натиснула на кнопку, після чого машина розблокувалась.

Продовжуючи усміхатись, я сіла за кермо і завела свою крихітку. Звук мотора завжди заспокоював мене. Все ж, було в машинах щось чарівне... Вони не підводили, на відміну від людей.

Була б моя воля, я б взагалі весь час проводила за кермом, бо тут ти повністю контролюєш ситуацію, сам обираєш шлях, темп їзди і тому подібне. Цей шлях ти контролюєш краще, ніж своє життя, щось таке. Хах, мене знов потягнуло на філософію... Треба закінчувати з цим.

До салону добралася доволі швидко. Там майстрині навели мені красу в чотири руки. Нігті, зачіска, мейк — все було за вищим розрядом. Так, донька таких батьків має завжди відповідати своєму статусу... Грати ролі, вдягати маски і усміхатися.

От і зараз я їхала й далі грати свою роль: зустрічатися з Аліскою. Що б не трапилося в житті, мені завжди потрібно робити вигляд, що все просто «офігєнно прекрасно». Інакше у доньки Максименко бути апріорі не може.

Варіанти відповідей:

Хелен Соул

Мар`яна Доля

Холод Влада

Ніка Єнжель