За сторінками...Випуск 3

Титанічна робота стоїть за сторінками.

Буваєш дивишся фільм з дилогії або трилогії, а потім рік чи більше чекаєш на продовження. І час від часу в голові пробігає: "О, цілий рік чекати! Чого так довго?".

Так само й з книгами. Прочитати книгу швидше, аніж написати її.

Зараз я вже "виросла" і знаю, що книгу можна написати за пів року. Але свою першу історію я писала...вісім років. Так, вісім років, але з перервами.

Моя перша історія, яка займає почесне місце "в столі", розтягнулась на триста сторінок word. Ні, я не писала день у день. В той час я і мій стаціонарний комп'ютер жили окремо: я - в Києві, а він - вдома у батьків. Бачились ми лише чотири дні на місяць і не завжди виходило писати. Було багато різного: то настрою писати не було, то навчання забирало багато часу. Студентське життя, самі розумієте...

Справи пішли краще лише через два роки, коли я завела собі ноутбук. Коли я врешті дописала історію, я стала її редагувати. Перший раз відредагувала і відклала на декілька років. Лише коли в мене повірили як в автора, я повернулась до редагування ще раз. А в процесі почала писати ще одну історію. На це все йде купа часу.

Зараз темпи пришвидшились. Я зрозуміла, що редагувати та дописувати історію можна до кінця життя. Та й після цього вона не буде ідеальною.

А ще стала трохи впевненішою в собі. Все-таки мої історії зацікавили поціновувачів слова на Букнет, а це варте того аби продовжувати писати.

А скільки часу ви писали свою першу книгу? І скільки пишете зараз?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Каміла Дані
10.07.2021, 14:06:59

Олю Ви така молодець! Реально! Я напишу десять розділів і відразу розпочинаю викладати, ну немає в мене терпіння, та й емоцій від читачів мені бракує, які завжди надихають та додають фантазії. Першу історія писала пів року це з тим що видаляла і знову друкувала))). А ось пишу зараз не менше трьох місяців на одну книгу, адже всі емоції проволочую через себе, і іноді потрібен час щоб прийди до норми, а писати без емоцій не вмію та й від фонарика теж!

Показати 2 відповіді
Каміла Дані
10.07.2021, 14:17:46

Оля Дзюба, Я як писала ніч плакала регулярно))) під час написання розділу від Єви, так що це нормально . А заодно і погані емоціїї підуть геть))))

Інші блоги
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
Вітаю! Нова глава темного фентезі "Живий метал. Прокляття крил" вже на сайті! В цій главі повертається Аліса, героїня з "Полювання на Місяць". Бо як я писала раніше, Ярик теж з тої книги, але був другорядним
Містхейвен. ВІзуал КІллІана)
​Всім привіт! ​Знаю, як Букнет любить з часом перетворювати красиві арти на дивні набори символів та ієрогліфів. Чи то тільки в мене таке? ​Щоб ця краса не зникла назавжди у цифровому небутті, вирішила зібрати всі
Коли атмосфера стає окремим персонажем?
Хай. Напевно, кожен хоча б раз дочитував книгу до кінця й думав: «Ну і навіщо?..» ? Увесь сюжет був цікавим, герої розвивалися, інтрига тримала до останніх сторінок... А потім — фінал, який усе зіпсував. І тут з'являється
Рубрика "Книжкові паузи"
Це саме та історія, після якої закриваєш книгу й ще якийсь час живеш у її атмосфері. Темна, чуттєва, небезпечна і неймовірно красива. Вкрадений мир авторки Арія Щульц. Як далеко можна зайти заради кохання, якщо
мені потрібне твоє серце
Розділ на сайті. ❤️ Як вважаєте, що болючіше: кохати людину, яка ніколи не стане твоєю, чи роками переконувати себе, що давно її ненавидиш?( Буду дуже вдячна, якщо завітаєте до читання. Не забувайте додавати книгу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше