За сторінками...Випуск 3

Титанічна робота стоїть за сторінками.

Буваєш дивишся фільм з дилогії або трилогії, а потім рік чи більше чекаєш на продовження. І час від часу в голові пробігає: "О, цілий рік чекати! Чого так довго?".

Так само й з книгами. Прочитати книгу швидше, аніж написати її.

Зараз я вже "виросла" і знаю, що книгу можна написати за пів року. Але свою першу історію я писала...вісім років. Так, вісім років, але з перервами.

Моя перша історія, яка займає почесне місце "в столі", розтягнулась на триста сторінок word. Ні, я не писала день у день. В той час я і мій стаціонарний комп'ютер жили окремо: я - в Києві, а він - вдома у батьків. Бачились ми лише чотири дні на місяць і не завжди виходило писати. Було багато різного: то настрою писати не було, то навчання забирало багато часу. Студентське життя, самі розумієте...

Справи пішли краще лише через два роки, коли я завела собі ноутбук. Коли я врешті дописала історію, я стала її редагувати. Перший раз відредагувала і відклала на декілька років. Лише коли в мене повірили як в автора, я повернулась до редагування ще раз. А в процесі почала писати ще одну історію. На це все йде купа часу.

Зараз темпи пришвидшились. Я зрозуміла, що редагувати та дописувати історію можна до кінця життя. Та й після цього вона не буде ідеальною.

А ще стала трохи впевненішою в собі. Все-таки мої історії зацікавили поціновувачів слова на Букнет, а це варте того аби продовжувати писати.

А скільки часу ви писали свою першу книгу? І скільки пишете зараз?