Про Славку та безп'яту відьму. Продовження.

Сьогодні в лютневому парку людей насправді не так багато але я б дуже хотіла дізнатися що у кожного з них на душі про, що думає той молодий хлопчина, та сім'я чи мама, яка дивиться як її дитина гойдається на гойдалці...

Коли людина закривається в собі, це не завжди про силу. Частіше — про втому. Про слова, які так і не були сказані, і почуття, які не знайшли безпечного місця. Вона мовчить не тому, що нічого не відчуває, а тому що колись

Очікування здається безпечним станом, але саме в ньому людина часто втрачає себе. Коли ми чекаємо, ми віддаємо свою силу назовні — іншій людині, події, слову, яке можуть так і не прозвучати. Очікуючи, ми відкладаємо

Мої дорогі! ♥️ Читаю ваші коментарі й бачу, що багатьом з вас замало обсягу розділів. Я дуже ціную ваш апетит до історії Ксенії та Кості! Оскільки книга пишеться в реальному часі, у мене є два варіанти, щоб виправити

У січні провела марафон взаємного читання "Book-Connect", участь у якому взяли чудові талановиті автори. Дехто з вас писав, що хотів би прийняти участь наступного разу, тож я запланувала другий марафон на лютий місяць. Давайте