Я пишу ще з дитинства. Не можу сказати добре в мене виходить чи погано, бо постійно навчаюся. Мої тексти змінюються разом з внутрішнім світом. Та ніколи не намагалася слідувати канонам як таким, керувалася інтуїцією та передавала власні емоції. А досвід отримувала з найрізноманітнішої художньої літератури і були це скоріше щось підсвідоме, аніж усвідомлене намагання повторити когось.
Але останнім часом все частіше натрапляю на тематичні книги з інформацією про те, як навчитися писати, зацікавити читача, яким правилам варто слідувати, щоб текст "вдався". Крім того, не раз уже бачила пораду аналізувати манеру відомих авторів, намагатися повторити її, а тоді шукати власний унікальний стиль.
Тому, хочу спитати у вас. Ким ви надихаєтеся в створенні своїх робіт? Яких обов’язкових правил дотримуєтеся? Чому надаєте перевагу – раціональному чи емоційному, інтуїтивному підходу? Хто ваші улюблені автори та як вони вплинули на вашу творчість?
Дуже хочеться дізнатися про літературні вподобання авторів ближче, тому буду вдячна за відповіді і цікаві дискусії, якщо такі тут дозволені.
Крім того, пропоную прочитати й мої роботи. «Злочин зі смаком м’яти» для любителів класичної наукової фантастики, та «Мелізм» для тих, хто не боїться творчих експериментів та обожнює читати між рядків.
Миру вам та процвітання,
Аля Кобза
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНа цю тему у досвідченої письменниці Наталії Дев'ятко є чудова книга про інтуїтивний метод творчості. Прочитайте, гадаю, ви багато чого зрозумієте.
Я фанатію від книг сотень авторів і навряд чи зможу перезвати кожного. Всі книги, які я прочитала, навчили мене чогось. Наприклад, той самий "Гаррі Поттер" Джоан Роулінг або трилогія "Чорнильна кров", "Чорнильне серце" і "Чорнильна смерть" Корнелії Функе ( мої улюблені книги), навчили мене того, що сюжеть повинен бути динамічним та цікавим, постійно повинні бути несподівані сюжетні повороти. Адже так набагто цікавіше. Ну і про деталі забувати не варто, бо вони значно насичують текст. Але їх не повинно бути забагато і вони ні в якому разі не мають бути присутні там, де справді недоречні, хоча б по тому ж самому сюжету.
А з творів Артура Конан-Дойла можна взяти те, що книгу потрібно навчитися писати так, як подобається тобі та щоб вона захоплювала настільки, щоб неможливо було відірватися від неї до останнього речення)
Книги - то загалом добре й пізнавально. Вони бувають і корисні.
Але визначити на цьому етапі, чи це справді корисна порада, чи просто черговий штамп, ви не можете. А коли зможете, то вам уже треба буде не читати книги, а їх писати :)
Такий от парадокс.
Але якщо вас на написання книг надихають книги - то уже не так гарно для вашого стилю. Хоч для техніки письма чи набивання руки це може бути корисно.
Насправді про таке краще питати досвідчених письменників. Або взяти чиєсь повне зібрання творів і подивитися - хто з чого починав, як розвивався, чи схожий його стиль на початку на те, що ми всі пам'ятаємо з його відомих творів.
Тут гарна платформа - можна писати, викладати, редагувати, переписувати - все зберігається.
І потім маєте змогу самі порівнювати, як міняється ваш стиль, і чи ви рухаєтесь туди, куди збиралися з самого початку.
Скажу відверто мудрі книги, як Ви не читаю. Не шукаю в собі не копаюся, для чого??? Якщо Ви пишете, то у Вас вже є свій стиль, це звісно моя маленька думка, адже я не людина з трьома вищими освітами. Правил не маю, сідаю беру до рук планшет чи ноут і погнали, в любому місці при любому шумі. Надихає мене все, щось побачила і все - понесло. Іноді дуже важко впоратися з таким напливом фантазії в голові. А отпишу я те що відчуваю, кладу себе на місце героя і вперед.
Бажаю Вам натхнення)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати