Доброго дня, мої любі!

Хочу порекомендувати вам круту новинку-дилогію, від якої ви не зможете відірватися. Мене головний герой вже запалив, і нестерпно хочеться знати, що ж далі.

Одержимість

Анотація до книги "Одержимість"

Зустрічайте, Лінкольн-Сіті на березі океану, ціле літо з чужими людьми, ох, і точно…з ним - одержимим, нахабним психом. Хлопець без гальм, у буквальному сенсі слова, який за обставинами, став моїм сусідом, а я його проблемою. Я ненавиджу його. Він ненавидить мене. Між нами війна, котра, впевнена, не закінчиться чимось хорошим.  Не знаю, як мені прожити поруч з цим нестерпним хлопцем ціле літо, тому що він переходить усі межі, а я зовсім не вмію терпіти.  Це залежність на новому рівні, коли ти летиш у безодню, тільки вже нічого не допоможе.  Адже, наша одержимість на двох, може призвести до будь-якого фіналу, і не обов'язково, щасливого.


#гаряче #емоційно #незаймана
#владний нахабний покидьок #справжній поганий хлопець

Одержимість. Нова глава

Анотація до книги "Одержимість. Нова глава"

Книга 2

Почати дружбу з тим, хто розбиває твоє серце і перетворює життя на військові дії? Чому б і ні, чи не так? Вперто не бачити, що дружбою нічого не закінчиться, і врешті, доведеться зробити вибір між двома найкращими друзями, котрі почали війну через тебе? Знати, що розіб'єш серце одному, а іншому зруйнуєш життя? Ненавидіти, кохати, вірити та сподіватися врятувати того, кого завжди чекала? Таким стане моє літо у Лінкольн-Сіті, місті розбитих мрій. З дружби починається усе...Дружбою може усе закінчитися. Це одержимість на новому рівні, де переможців немає, лише ті, хто програли. 

#гаряче #емоційно #незаймана
#владний нахабний покидьок #дружба #одержимість одне одним

Уривок:

— Ти починаєш війну, Кітті? Зі мною? Серйозно? 

— Починаю, — напружено протягую.

— Хіба ти не пам'ятаєш, що я одержимий перемогою? 

— Як і я.

— Ні, Кет, ні, — продовжує говорити на вухо, під напружені погляди усіх на пляжі. У клятій тиші. — Ти завжди мені програвала у дитинстві, завжди.

— Просто була дурепою, ти був другом. Тепер... — ковтаю клубок у горлі, чомусь стає складно говорити. — Ти - ворог.

— Отже, війна, Кітті? 

— Війна!

***

Змивши з себе залишки сну, обмотуюся рушником та, відімкнувши двері, шоковано завмираю. У ванній Макс, підтверджує мої побоювання. Він стоїть у самих боксерах, спершись на раковину й склавши руки на грудях. На губах виграє повна знущань посмішка.

— Ти що, дивився на мене? — гиркаю. Відчуваю як спалахують жаром щоки.

— Дивився,  — киває.

— Та ти знущаєшся!

— Знущаюся, — знову киває. — Взагалі, я чекав черги, — стенає плечима, наче ми тут під магазином за арахісом стоїмо.

— У цьому будинку одна ванна? — гиркаю. — А якби я вийшла гола?!

— У мене було б чудове шоу практично в обід. Непогано. — Продовжує саркастично.

Звужую погляд, з ненавистю дивлюся в його обличчя, а потім вибігаю геть. Сором запалює усе обличчя червоним, тож говорити більше сил немає. Тим паче, що не скажи Максу, все перекрутить у свій бік. 

Читати книгу тут, тиць

Підписуйся на соц. мережі автора, щоб бути у курсі усіх новин:   телеграм    інстаграм   фейсбук