Всім привіт!

Дорогі читачі, завтра дуже особливий розділ в книзі

«Чиє весілля? Протилежності.»   

Дуже цікаво буде дізнатися вашу думку про найважливіше весілля з усіх, які організовували Аліна і Валерія.

Ось уривочок:

  «Вкінці хлопець обійняв свій безцінний скарб за талію, високо підняв і закружляв так красиво, наче віхола крутить сніжинками. Валя геть сп’яніла від насолоди. Відчуття щастя захлеснуло обох з головою. Здається, що серце не може вмістити стільки радості. Зараз розірветься. Корній поставив її на підлогу, але не розімкнув обіймів. Зверху на них посипався сріблястий дощик зі шматочків фольги і тонких блискучих стрічок. Під бурхливі оплески гостей почав солодко цілувати кохану в губи. Потім прошепотів на вушко:

̶  Скажи, що я не сплю. Прошу тебе, скажи. Бо я більш за все на світі боюся, що це лише красивий сон. Здається, що зі мною не може такого бути. — дівчина засміялася. В її очах стільки радості, тепла. Тихо відповіла:

̶  Тепер будемо разом спати і бачити тільки гарні сни. Завжди. Давай не прокидатися... — Арсен щасливо посміхнувся, знову поцілував кохану.

  Всередині вирує океан емоцій. Все нове, незнане досі. Годі повірити, що таке справді відбувається з ним. Невже став коханим? Потрібним, щоб любити, а не використовувати. Невже правда, що ця чиста лебідка віддала своє серце в його руки? Такі змучені, обпалені гріхами? Чи зуміє він вберегти цей скарб?»

Приблизно так я уявляю собі цих закоханих. А ви?  

 Хотіла розділити продовження на дві частини, але передумала, не буду вас мучити. Будь ласка, ціле весілля в одному розділі.))) 

Щиро запрошую всіх, хто вже читає цю зворушливу історію боротьби і кохання, а також всіх, хто любить пригодницькі любовні романи. Гарного вам вихідного.

З любов’ю, Лана Іссан.