Вітаю, мої любі! Чудова і талановита письменниця Наталія Девятко (Natalia Devyatko) започаткувала важливий флешмоб. 

Суть флешмобу у тому, щоб автор розповів про своїх читачів. Які вони? Що саме цінують у його творах? Чому для них це важливо?

Наприкінці потрібно запросити мінімум двох письменників (але не всіх охочих!) і проілюструвати свої думки фотографіями або цитатами з дописів читачів.

Отже, моя черга! 

Попри те, що я авторка, я не вмію писати красиво і дотепно про прості речі, але про своїх читачів можу сказати: вони розумні, глибоко чуйні, здатні співпереживати героям, вибухати емоціями, коли перипетії сюжету їх вражають, і найголовніше - щиро підтримувати свого автора. Остання якість - те, заради чого хочеться кожного зі своїх нечисленних постійних читачів розцілувати)) Вони здатні бачити у моїх книгах дещо більше, не лише те, що лежить на поверхні, а сенси, які я завжди вкладаю поміж рядків і слів. Драма їх не лякає. А ще вони вміють знаходити у моїх текстах класні вислови, яких я сама там в упор не бачу :))

Хвалитися не люблю, але флешмоб потребує проілюструвати, тому кілька цитат (хоча обрати найцікавіші - ще та задачка, це виявилося дійсно складно):

Дуже глибока і емоційна книга. В процесі написання перечитувала кожну главу двічі. А по закінченні переглянула всю книгу з самого початку. Ліно, Ваші книги дуже цікаво читати, легко уявляти героїв як зовні, так і їх внутрішній світ зі всіма чеснотами та " скелетами в шафі". Сюжети нестандартні та непередбачувані . А ще мене захоплює Ваш талант висловлювати думку своїми власними фразеологізмами, з яких вже можна створювати окрему книгу. (Колір бажання чорний)

*

Чудова кінцівка, радісно за Максима, що помирився з батьком! Зізнатися, коли книга починалася, здавалося, що буде щось легке, та й Ви самі писали, що вибирали простіший сюжет, але в результаті вийшла глибока, реалістична, насичена подіями книга з неочікуваними поворотами! Зрештою, як завжди у Вас)) (Холодне полум'я)

*

Дякую, Ліно, за такий чудовий вечір, проведений разом із Вашими героями. Дуже захоплюючий твір. Спонукає переосмислити своє власне життя. Дуже несподівано підняті болючі теми рідної мови та війни на сході України. Із внутрішнім тремтінням чекала відповіді Артура у кінцівці твору.
Бажаю Вам натхнення і сил, обдаровувати нас новими неперевершеними літературними витворами! (Тихе море)

Та й взагалі, мої читачі - найкращі у світі, навіть ті, хто тихенько читає і ніяк не видає своєї присутності на сторінках творів. Знайте - я вас "бачу" і відчуваю вашу безмовну підтримку, а від того - красно дякую, що ви є! А читачі, які залишають коментарі - вам окремі промені вдячності. Впевнена, ви відчуваєте їхню енергію, коли читаєте мої твори, бо ми одне одного заряджаємо! От я сьогодні цілий день за комп'ютером (активно редагую обіцяну історію про Гебріела), вже й пальці не потряпляють у клавіші, але, готуючи цей блог, зарядилася натхненням і позитивом, перечитуючи ваші відгуки. Люблю вас!

Флешмоб передаю Устині Цаль та Інці Вікторовій

Щиро ваша Ліна Алекс