Додано
11.06.21 17:46:28
Паспортист: уривки (сімнадцята глава)
–Скажіть, як його звуть. Негайно!
–Коли він приходив сюди?
–Кілька днів тому. Коли жертв було ще чотири...
– Давай тисни на газ, поки ще можна проскочити!
–Так, давно пора покласти цьому край.
–Якщо хочеш жити - поводься слухняно.
–Ти, дідька лисого, хто такий, а!? – нахабно запитав він. – Народний месник у масці? Новий супергерой - людина-безхатько?
17 глава
2021-06-12
14:00
Захар Цибченко
39
відслідковують
Інші блоги
Гучне цокання каблуків дзвінко розноситься по пустому коридорі. Я йду швидко, час від часу оглядаюсь назад, чи нікого немає. Свідки мені не потрібні. Перед очима миготять двері аудиторій, з невеликими металевими табличками,
— Ну, давай ще раз. Що там за такий небезпечний генеральний директор? — перервала мої думки подруга. Я зітхнула й переказала все те саме, що й по телефону. Як Віктор виглядав. Як дивився. Як розмовляв. Як спокійно
Привіт вам) Прода на книгу “Обійми за регламентом” на сайті. Сьогодні книга в топ 4 з гумору. Дякую вам, приємно) — Я ж просив вас не заходити, — мій голос прозвучав набагато жорсткіше і холодніше, ніж варто
Любі мої! ❤️
Хочу сказати ще раз величезне дякую кожному, хто читає книгу «Дихати(не)тобою».
Коли я писала цю історію, навіть не уявляла, що вона настільки відгукнеться у ваших серцях. Для мене безцінно знати, що ви
Людство довго мріяло залишити Землю. Ми дивилися на зорі, будували телескопи, запускали апарати, складали карти далеких систем і переконували себе, що одного дня обов’язково знайдемо новий світ. Світ без старих кордонів. Без
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати