Цікаві факти та робота над книгою
Неможливо писати любовний роман, стилізований під певну епоху, не познайомившись з цікавими історичними фактами. Тому працюючи над книгою "Під розбитими небесами" вже зібрала свою невеличку колекцію цікавинок.
І так, Англія кінця середньовічної епохи:
1. Найвірніший, але безумний монарх
Король Георг ІІІ (з 1761 року), у порівнянні зі своїми попередниками та наступниками, не мав коханок. Їхній шлюб з принцесою Шарлоттою Макленбург-Стерлицькою був вдалим та зробив Георга ІІІ найбільш багатодітним британським монархом за всю історію. В подружжя народилось шестеро дочок та дев’ять синів. Однак, з 1789 року в короля почались напади спадкової хвороби - порфирії і він ставав цілком несамовитим. В 1811 році над ним встановив регентство старший син - Георг IV, принц Уельський.
До речі, існує легенда, що саме королева Шарлотта дала назву однойменному десерту, адже була покровителькою садівників та полюбляла яблука. Проте вона не має історичного підтвердження, оскільки такий десерт існував і раніше. Холодна, сира шарлотка тих часів являла собою вологий хліб, перекладений шарами фруктів.
2. Мортсейфи
В кінці 18-го та протягом 19-го століття в Англії та Європі широко розвивалась медицина, потрібні були тіла для дослідів, вивчення різних хвороб та способів робити операції. Офіційно для дослідів можна було використовувати лише тіла засуджених до смертної кари. Попит не міг задовольнити пропозицію, тому з'явився своєрідний бізнес. Мародери-гробарі відкопували покійників і продавали їх на досліди й родичам доводилось встановлювати над могилами різноманітні конструкції. На спад ця тенденція пішла з прийняттям Анатомічного акту, згідно з яким для дослідів дозволили використовувати тіла безпритульних, невпізнаних та жителів робочих будинків, що також породило новий "бізнес", але це вже інша історія.
3. Старі англійські забобони: дзеркало, сороки, взуття і парасольки
Розважливі англійці виявляється досить забобонні, причому в них це тягнеться з давніх часів.
Відкрити парасольку в приміщенні - до невдачі
Існує дві версії виникнення. Перша: людям не хотілось зайвих згадок про дощ в приміщеннях. Друга: в кінці 18-го століття англійські парасольки були незручними й великими, тому являлись однією з основних причин травмування в людних місцях.
Розбити дзеркало - сім років невезіння
Цим, мабуть, нікого не здивувати. Появу забобону відносять до часів окупації частини нинішньої Великобританії Римом. Древні римляни вірували, що дзеркала розбиваються лише “впіймавши” зображення хворої людини, а для повного фізичного “оновлення” потрібно саме сім років.
Щоб позбавитись від прокляття варто було зібрати всі уламки та кинути їх місячної ночі в проточну воду або закопати в землю. Ще одним варіантом було розтовкти їх в порошок.
Зустріти одиноку сороку - до горя
В англійській культурі зустріти одиноку сороку вважалось поганою прикметою. В 1780 році навіть з'явився вірш-пророцтво: одна сорока - до лиха, дві - до радості, три - до похоронів, чотири - до народження малюка.
Поставити взуття на стіл - до смерті
В епоху промислової революції, видобуток вугілля в Англії сягнув свого піку і на шахтах досить часто гинули робітники. Сім'я загиблого шахтаря, ставила його взуття на кухонний стіл, оскільки він був їхнім годувальником. Згодом цю дію стали асоціювати зі смертю.
4. Ворожіння на чайній гущі
Ворожіння на чайній гущі - тасеографія, виникло саме в Англії в кінці 18-го століття. Це пов'язано зі способом заварювання напою, оскільки в Китаї чай пили з малесеньких чашок без ручок, тоді як в Європі для цього використовували великі чашки, засипаючи заварку прямо в них.
Ворожіння на кавовій гущі виникло в той самий час, адже кава стала доступною і для простого люду. Причому ворожіння на каві набуло більшої популярності, оскільки осад в чашці залишався при будь-якому способі заварювання.
5. Полювання на відьом
Згідно зі старовинною легендою, щоб стати відьмою, треба підписати договір з дияволом. Останній являється у вигляді величезного кота й передає книгу заклинань, але натомість забирає душу.
В Англії, у порівнянні з іншими країнами Західної Європи, переслідування відьом було не настільки масовим явищем. Однак, враховуючи консерватизм англійців, ці полювання тривали до двадцятого століття!
Закон про переслідування відьом у Великобританії був прийнятий в 1730 році й діяв до 1951 року, поки його не скасував Вінстон Черчіль, рятуючи останню англійську відьму - Хелен Дункан, яка була засуджена за спіритичні сеанси й відмовлялась співпрацювати з британською розвідкою.
6. Гігієна
До середини 19-го століття в західному світі вважали, що для того, щоб бути чистим, необхідно переодягати білизну, а забруднену - частіше прати. Руки мили лише коли вони були брудними або липкими. І лише згодом можливість помитися стала ознакою високого соціального статусу.
Але лікарі, в тому числі й хірурги, не мали чітких причин мити руки й антисанітарія була однією з основних причин смертності жінок після пологів. Адже коли починалася лихоманка, її збудник передавався пацієнткам від лікарів, розповсюджуючись всіма пологовими залами.
Цей зв'язок вперше помітив Олівер Холмс в 1840 році, однак, його підозра не мала теоретичної основи. І лише в 1880 році Пастеру вдалося довести роль бактерій у розвитку хвороб.
На цьому поки що все. Всім дякую за увагу і користуючись нагодою, запрошую на свою авторську сторінку , сторінку в Інстаграм, сторінку Фейсбук та на сторінки книги"Під розбитими небесами"
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова добірка, дякую, але до пункту 6 хочу додати ще одне ім'я — Ігнац Земмельвейс. Він жив не в Англії, але його вклад у розвиток асептики не можна оминути.
Ігнац був угорським акушером-гінекологом. У 1861 році видав свою працю під назвою «Етіологія, сутність і профілактика пологової гарячки», де наблизився до визначення причин захворювання — існування мікроскопічних живих організмів. У 1847 році запровадив обов'язкову обробку рук лікарів у Віденській лікарні, що дало прекрасні результати. Був надзвичайно розумною людиною, котру не зрозуміли і не оцінили в ту епоху... висміяли... Це вплинуло на його психічне здоров'я((
Лана Вернік, Цікава інформація, хоч і сумна доля. Шкода(( Хотів як краще, а вийшло як завжди(( Та все одно його запроваджені ідеї, мабуть, врятували далеко не одне життя.
А взагалі, науковці вважають, що перші уявлення про всі типи патогенів, з'явились 200 років до н.е. в роботі Галена. Цю теорію у 18-му столітті і вдосконалював фізіолог Маркус вон Пленсіс. Але саме Пастер став тим, кому вдалося її довести. Та суспільство все одно одразу не прийняло його ідеї, знадобились десятиліття.
Дякую, що зазирнули й поділились цікавою інформацією!
Дуже цікава історична добірка. дякую. Успіхів вам.
Лана Іссан, Дякую, що зазирнули. Навзаєм!:))
Щось нове дізнаватися завжди корисно. І ви допомагаєте в цьому. Дякую)))
Mirabella Swan, І вам дякую, що зазирнули:))
Дуже цікаво і пізнавально! Дякую люба!♥️♥️♥️
Оксана Тарас, Рада знати:)) Дякую, сонце, що зазирнула! ❤️ ❤️ ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати