Доброго дня, колеги та читачі!
Вже не мало часу точаться суперечки та розбіжності з приводу існування такого поняття й явища, як "натхнення".
Чи існує воно? Чи справді люди здатні створювати якісний твір мистецтва лише під впливом загадкового припливу сил і енергії? Або це все вигадки та виправдання ледачих і недолугих письменників?
Давайте спробуємо відповісти на ці питання!
Для цього, визначимося конкретно, що вкладають у поняття "натхнення".
З усіх різноманітних понять, можна виділити одне, що відбиває суть.
Натхнення - це душевний стан людини, при якому його працездатність, бажання творити і створювати, а так само мислення з приводу роботи, працюють на отличительно високому рівні, ніж зазвичай.
Звідси існує думка, що якщо письменник довгий час нічого не пише, то він не ледар - до нього просто не приходить муза та натхнення. Чи так це?
Я ризикну сказати, що дійсно об'єктивної відповіді на це питання немає (і бути не може).
Особисто для мене відсутнє поняття залежності працездатності від натхнення. Не буду заперечувати, що часом трапляються якісь припливи, коли придумуєш щось нове, що навіть не планував, і воно настільки тобі подобається, що тягне до роботи. Саме зі мною таке явище відбувається вкрай рідко (на моїй пам'яті таке траплялося лише один раз).
В інший час я можу і без натхнення комфортно й оперативно вести письменницьку діяльність. Для мене головне інше - почати. Я можу довго відкладати написання чергової глави, тому що смутно уявляю події в ній та їх розвиток. Але варто мені почати, як мої пальці вже не зупинити. Й не важливо, що я слабо уявляв, що взагалі планую писати п'ять хвилин назад.
Але я твердо переконаний, що є люди, залежні від натхнення. Й поки воно до них не прийде, вони чи не здатні нічого написати, або напишуть поганий текст. Але під приливами того самого натхнення, їх бажання працювати (а звідси і якість роботи) помітно підвищаться.
З питання про інтенсивність явища натхнення для кожної людини, дотримуюся позиції "індивідуально". Комусь, як мені, натхнення приходить раз в... багато... А комусь через день.
Чи можна стимулювати появу натхнення? Теж індивідуально. Люди різні, сприйняття одних і тих же речей теж різні.
Підведемо підсумки.
Питання про існування натхнення (і все спливаючі питання по цій темі) суб'єктивні.
Кожен може відповісти на них, але лише для самого себе.
Відповісти за когось іншого (а тим більше за всіх) не можна.
З радістю прочитаю вашу думку з цієї теми та питань у коментарях!
Дякую всім за увагу та гарного вечора!
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТут це доволі часто питають. І відповідь стереотипна - або хто зна,або все індивідуально. Тож сенсу повторювати не бачу.
А от питання з'явилися.
Кес ке се "неурядові письменники", " чи занехають здатні" та подібні оригінальні та загадкові поєднання слів?
Прошу вибачити недостатнє знання мови, але хочеться зрозуміти,чи то був гуглопереклад, чи це щось означає, а я не розумію через неосвіченість.
Ні в якому разі не малося на меті образити. Т9 ще й не таке вигадує.
Захар Цибченко, Люди багато в чому впевнені. Мають право. Спортсмени впевнені, що їм допомагає адреналін, віруючі - що той,в кого вірять, творчі люди впевнені, що допомагає натхнення.
І кожен отримує по вірі його.
Успішні письменники кажуть, що їм длпомагає праця і час, витрачений на твір. Але це теж тільки слова і віра.
Тут нема місця для дискусії, бо нема навіть можливості для експерименту. Бо неможливо одну й ту саму сттуацію одній людині пережити два рази - під час стимулі і без нього.
Я не чекаю натхнення. Просто сідаю і пишу, навіть якщо смутно представляю новий розділ. Це як з блюдом. Апетит приходить під час їжі. Був би час переварити.
Захар Цибченко, Ось, бачите, ви все самі прекрасно розумієте. Значить, у вас нема проблем з Музою. Рада за вас.
Звісно таке загадкове явище існує. Тільки воно змушує створювати цікаві ситуації, вислови і сюжети.
Коментар видалено
Гарну тему Ви пiдняли. У мене без натхнення виходить абракадабра.
Доброго дня! Нарешті в блогах підняли цікаву тему)
На мою думку, натхнення існує, воно додає бажання творити, піднімає настрій та збільшує працездатність.
А от коли бездіяльність аргументують відсутністю натхнення, я не вірю. На мою суб'єктивну думку, я не пишу не тому, що немаю натхнення, а тому що мені лінь. Це може бути втома, поганий настрій або бажання робити щось інше.
Апетит приходить під час їжі. Так само й історії складаються, коли ми починаємо їх писати. Нехай через силу вийде не такий чудовий текст, але вже буде основа для майбутнього ідеального.
Якщо говорити про мої "стосунки" з натхненням, то в нас все чудово) В половині випадків, воно заходить до мене на продовження, а раз в кілька тижнів наполегливо тягне записати нову історію.
Тіа Кузь, Згоден з вами!
Натхнення не завжди стабільне. А для заробітку (якщо звичайно людина претендує заробляти на своїх книгах) потрібен стабільний підхід.
Вважаю, що натхнення є, адже завдяки ньому ми пишите значно швидше й речення йдуть попереду вордовського тексту, бо коли його не має ми також пишемо, але довше, роздумуючи над кожним словом й роблячи певні редагування. Особисто в мене так й гадаю, зі мною багато хто погодиться
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати