Вітаю дорогі читачі і колеги автори!

Якщо хоча б один з вас дістанеться останьої сторінки, прочитавши книгу від початку до кінця, отже вона писалася не дарма! Велика дяка кожному з вас, хто приділив свій час та увагу твору! Це дорогого вартує і хочете вірте, а хочете ні - надзвичайно важливо та дуже цінно для мене!

З вашого дозволу хотів поділитися короткою розповіддю про те, як писалася книга і планами на майбутнє.

Близько двох років тому, надихнувшись прикладом свого друга, який, як виявилося пише вже дуже давно я запалав бажанням спробувати себе у ролі автора. З цього і почався мій шлях в напрямку письмеництва і власне народилася ідея створення «Війни чемпіонів». Почалося все з перших рядків про шолом, що лежить на столі і початкові фрази з кожним днем перетворювалися на загальну ідею твору. Я захопився. Надихнувшись фантазіями, щодо сюжету, котрі постійно надходили до уяви, майбутній автор із нетерпінням чекав, коли перші розділи нарешті з'являться на сайти тоді ще Літнету і предстануть на розсуд читачів. Та все виявилося не так легко, як уявлялось. В першу чергу це було пов'язано з практичною відсутністю відгуку. З часом я зрозумів, що не варто робити поспішних висновків оскільки книга лише в процесі написання і частина людей, віддає перевагу завершеним творам. До того ж в ті часи я робив лише перші кроки на Літнет, достеменно не знаючи, як краще викладати розділи, їх бажаного об'єму та рекомендовану регулярність оновлень. Часом закрадалася думка, мовляв, власне сама книга, що не містить лінії кохання, може бути не надто цікавою для переважної аудиторії сайту, яку складає прекрасна половина людства. Моментами опускалися руки, думки про те, що цей твір можливо нікому крім мене не потрібен. Раптові зірочки окрилювали і вселяли надію, стосовно того, що книга до певного часу немає успіху, оскільки через нерегулярні оновлення осідає на дно рейтенгів і потенційні читачі здебільшого просто не знають про її існування. 

Через певні обставини твір декілька разів заморожувався за що хотів би окремо вибачитися перед читачами, які стежили за ним у процесі написання. Чи помилявся я і твір таки буде комусь цікавий - покаже час. Щодо продовження, хотів написати, що це багато в чому залежить від того чи припаде книга до душі читачеві, але від себе можу сказати, що хотів би аби у майбутньому воно з'явилося. Звісно увага читачів - це найбільша мотивація для людини, що бажає пов'язати своє життя з письменництвом. Не хочу випрошувати, але, щоб не кривити душею скажу, що буду безмежно радий будь якому зворотньому зв'язку від вас, незалежно чи це критика, схвальний відгук, порада або побажання. Пробачте за велику кількість слів. 

Наостанок хочу ще раз подякувати кожному з вас за те, що пройшли цей шлях разом із героями книги!

І від щирого серця побажати міцного здоров'я й добробуту вам і вашим близьким!

Бути добру! 

З повагою, Микола Давидкін (Angelnik).

Війна Чемпіонів