Вітаю, любі мої!

Вирішила спробувати свої сили та прийняти участь у конкурсі містичних оповідань "Потайсвіт". 
Вже майже дописала й зараз викладу більшу половину. Тож пропоную Вам зануритися в містичну Україну з тими містичними істотами, котрі описують в українській міфології, також в основу твору вклала українську кільтуру та традиції святкування Івана Купала.

Гадаю Вам буде цікаво пригадати чи познайомитися з цими традиціями.

Сподіваюсь, в мене вийшло не погано.

Чекаю ваших вражень. 

Кажуть, що на Івана Купала о півночі розквітає квітка, чарівна золотава квітка, котра несе мудрість й вміння володіти мовою тварин.

Цю квітку охороняють зловісні, вигадані істоти, тож не кожному вистачить сміливості знайти її.

Я не чула, щоб хтось колись знаходив квітку. А якщо й знаходив, то не думаю, що оповістив би про це весь світ. Якщо вірити українській міфології, то це незбагненна сила!

Я ніколи не вірила в такі дивні історії.

Я жила з таким задумом по життю: «Якщо я того не бачила, то як можу казати, що воно існує!?».

Ніколи б не подумало, але так трапилось, що мені довелось повірити в цю, як на мене, маячню. Точніше, я не повірила, а вирішила доказати своїй божевільній бабусі, що то не є правда.

P.S. дякую за обкладинку Ані-Марії Еріш

Щиро Ваша Натіко Маер ( NAtiKO)