Почув муз про "Потайсвіт" та й давай чудити

Сьогодні оголосити про новий конкурс оповідань. Ще й в моєму улюбленому жанрі, ще й з українською міфологією. Тож не дивно, що муза взяла мене за шкірку і давай гуглити, писати, знову гулити та вигадувати. 

Тож оповідання вже в процесі) І невгамовний муз хоче поділитися з вами шматочком) Я йому забороняла, чесно))

Я дочекалась поки подруга опиниться на іншому березі і насмілилась ступити крок в невідомість. Не те, щоб я дуже вірила в містику, але такий серйозний тон трохи лякав.

Перший крок – я опиняюсь в білому тумані і не бачу нічого під ногами. Хочу зупинитися, але не можу, ноги незалежно від мене роблять наступний крок.

Другий крок – зникає все, залишається лише туман.

Третій крок – далеко від мене починають з’являтися тіні людей.

Четвертий крок – тіні наближаються, їх чотири, три великих і одна маленька, дитяча.

П’ятий крок – на мої очі навертаються сльози, бо я бачу посмішку на рідних обличчях. Мама, тато, бабуся та сестричка.

Шостий крок – вони вже поряд, простягаю руку, але не можу дотягнутися. А сім’я мені посміхається, як ніби колись, ще до тієї жахливої аварії.

Сьомий крок – залишається лише мама, яка бере мене за руку та йде поруч. Сльози вже течуть ріками, не хочу покидати їх тут, чому нас розлучили.

Восьмий крок – мама тихенько шепче мені і звуки складаються в слова. «Ми тебе дуже любимо і відпускаємо. Живи за всіх нас. І не тримай, наш час вже вийшов».

Дев’ятий крок – рідна рука вислизає з моєї, а я не втримую. Хочу закричати, але не можу видати жодного звуку, лише з відчаєм спостерігаю, як віддаляється матуся.

Десятий крок – я знову одна. До вух долітають останні слова. «Ти будеш щаслива, просто відпусти себе та відкрий серце».

Одинадцятий крок – мою руку ловить гаряча долоня та ніжно стискає, хоча збоку від себе я бачу лише силует людини.

Дванадцятий крок – силует стає чіткіше, але я не можу побачити жодної деталі, лише лагідні очі, що наповнюють мене теплом.

Тринадцятий крок – туман розсіюється і я стою по іншу сторону Калинового моста та річки Смородини. Сходить світанок мого нового життя.

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інна Камікадз
21.04.2021, 16:10:15

Муз шустрий, покроково видав чітке уявлення майбутнього оповідання:) А кроків буде лиш тринадцять чи в процесі ще додасться?

Показати 3 відповіді
Тіа Кузь
21.04.2021, 23:08:14

Інна Камікадз, Хммм, цікава ідея) Дякую) А взяти участь не хочете?

Бажаю натхнення й перемоги!

Тіа Кузь
21.04.2021, 17:30:37

Натіко Маер (NAtiKO), Дякую!))

Який творчий муз :)))

avatar
Анна Пахомова
21.04.2021, 11:48:19

Надзвичайно приємно, що наш проект стимулює музу))

avatar
Холод Влада
21.04.2021, 10:44:11

Класно!)) будемо чекати вашої роботи серед конкурсних робіт))

Показати 2 відповіді
Холод Влада
21.04.2021, 11:27:12

Тіа Кузь, :) натхнення!

avatar
Леся Найденко
21.04.2021, 09:45:04


Натхнення вам!)

Тіа Кузь
21.04.2021, 11:24:49

Леся Найденко, Дуже дякую))

avatar
Дара Гончар
21.04.2021, 07:09:43

Гарний!

Тіа Кузь
21.04.2021, 11:24:33

Дара Гончар, Дякую♥

Інші блоги
Невеличке продовження Затемнення
Ну, зовсім невеличке)) Після завершення Дзена я писав, що в цій серії планується ще кілька оповідань, і це - перше з них. Воно, власне, про Дзена і Тріну - коли вони вже в усталених стосунках і на новому місці. Твір невеличкий,
Автори як актори
Відомо, що є два типи акторів : ті, які грають самих себе в різних обставинах і ті, які грають різні характери. Перші більш впізнавані і культові, тому що глядач "підсідає" на харизму певного типу і саме цей типаж шукає
"Король без минулого" вже у продажу!
Вітаю, шановні читачі! Дилогія "Не її король, не його королева" нарешті завершена! 7 місяців роботи та сумарні 553 сторінки, на яких розгортається особиста драма двох зовсім не схожих, на перший погляд, людей. Вона
Хір ві гоу егейн
Вітаю! По-перше: дякую! Усім, хто хвилювався, підтримував та писав слова підтримки. Усе це я бачив, усе це я дуже сильно ціную. Піпець, скажімо так, ще не завершився, але завершилася його "гаряча стадія", та і я втомився
Велика знижка на передплату -30%
ВАУ-ЗНИЖКА!!!! Таке точно не можна пропускати! МИ ПОДІЛИМО ЇЇ -30% Коли весь коледж оголосив мені війну, а власний брат вдав, що це його не стосується, на моєму боці опинилися ті, кого бояться навіть викладачі. Адам і Даміан.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше