Сьогодні оголосити про новий конкурс оповідань. Ще й в моєму улюбленому жанрі, ще й з українською міфологією. Тож не дивно, що муза взяла мене за шкірку і давай гуглити, писати, знову гулити та вигадувати.
Тож оповідання вже в процесі) І невгамовний муз хоче поділитися з вами шматочком) Я йому забороняла, чесно))
Я дочекалась поки подруга опиниться на іншому березі і насмілилась ступити крок в невідомість. Не те, щоб я дуже вірила в містику, але такий серйозний тон трохи лякав.
Перший крок – я опиняюсь в білому тумані і не бачу нічого під ногами. Хочу зупинитися, але не можу, ноги незалежно від мене роблять наступний крок.
Другий крок – зникає все, залишається лише туман.
Третій крок – далеко від мене починають з’являтися тіні людей.
Четвертий крок – тіні наближаються, їх чотири, три великих і одна маленька, дитяча.
П’ятий крок – на мої очі навертаються сльози, бо я бачу посмішку на рідних обличчях. Мама, тато, бабуся та сестричка.
Шостий крок – вони вже поряд, простягаю руку, але не можу дотягнутися. А сім’я мені посміхається, як ніби колись, ще до тієї жахливої аварії.
Сьомий крок – залишається лише мама, яка бере мене за руку та йде поруч. Сльози вже течуть ріками, не хочу покидати їх тут, чому нас розлучили.
Восьмий крок – мама тихенько шепче мені і звуки складаються в слова. «Ми тебе дуже любимо і відпускаємо. Живи за всіх нас. І не тримай, наш час вже вийшов».
Дев’ятий крок – рідна рука вислизає з моєї, а я не втримую. Хочу закричати, але не можу видати жодного звуку, лише з відчаєм спостерігаю, як віддаляється матуся.
Десятий крок – я знову одна. До вух долітають останні слова. «Ти будеш щаслива, просто відпусти себе та відкрий серце».
Одинадцятий крок – мою руку ловить гаряча долоня та ніжно стискає, хоча збоку від себе я бачу лише силует людини.
Дванадцятий крок – силует стає чіткіше, але я не можу побачити жодної деталі, лише лагідні очі, що наповнюють мене теплом.
Тринадцятий крок – туман розсіюється і я стою по іншу сторону Калинового моста та річки Смородини. Сходить світанок мого нового життя.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМуз шустрий, покроково видав чітке уявлення майбутнього оповідання:) А кроків буде лиш тринадцять чи в процесі ще додасться?
Інна Камікадз, Хммм, цікава ідея) Дякую) А взяти участь не хочете?
Бажаю натхнення й перемоги!
Натіко Маер (NAtiKO), Дякую!))
Який творчий муз :)))
Надзвичайно приємно, що наш проект стимулює музу))
Класно!)) будемо чекати вашої роботи серед конкурсних робіт))
Тіа Кузь, :) натхнення!
Натхнення вам!)
Леся Найденко, Дуже дякую))
Гарний!
Дара Гончар, Дякую♥
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати