Кого як не вас спитати, товариство :)
Що вам ближче як читачу - коли читаєте твір про життя і стосунки? Хепі-енд чи звичайне, неідеальне завершення?
Що вам ближче як автору і чому?
Чи бувало так, що заради хепі-енду писали цілу наступну книгу, бо до першої він не пасував, а так хотілось, щоби все було добре?
Здається, це всі мої питання про хепі-енди, але підозрюю, що варіантів більше. Розкажіть мені все про них:)
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ залежності від історії. Серйозні і гострі соціальні теми важко перетворити у ванільне тістечко. А для легкої літератури, яку читаєш виключно заради хорошого настрою, хепі енд - те, що треба. Але багато письменників ламають рамки, тому вирішувати тільки Вам))
Подобається робити відкриті фінали, дещо недоговорюючи, щоб читач міг сам уявити подальшу долю героїв. Є в мене і книги з трагічним кінцем ( "Перехрестя"). і з традиційним хепі-ендом ( "Чорна королева"). Але в цілому не люблю все розжовувати і класти в рот, нехай і читач трохи потрудиться))
Більше люблю неідеальне завершення чи взагалі коли історія закінчується смертю головних героїв, але друге зустрічається дуже рідко, найкраще таке закінчення виглядає, звичайно, у Шекспіра в "Гамлеті") Коли напружена історія, завершується хепі-ендом теж подобається, бо тоді ніби видихаєш. Але бувають випадки, що хочеться кричати, щоб ви нарешті завершили цей цикл хепі-ендом і не розтягували його в різні боки(це в першу чергу стосується веееличезних циклів), але це вже трохи про любов до гігантоманії і відтягування кінцівки)
Загалом-то до кожної історії пасує щось своє, тому я поважаю вибір автора, якщо результат підтверджується діями до того.
Тут ще пан Рома Арівідерчі писав про декілька варіантів закінчення історії, але тут мені хочеться навести декілька мінусів такого підходу:
1)Найчастіше автори переробляють не дуже щасливу кінцівку на хепі-енд(додаючи як окремий варіант розвитку сюжету), котрий часто виглядає набагато слабше(якщо виявилося, що все рухалося до хепі-енду, але ви чомусь випадково написали трагічну кінцівку, краще переписати начисто).
Дарія Гульвіс, По-перше, до кожної історії пасує свій фінал і, коли ви навчитеся визначати його, вважайте що ви вже піднялися на сходинку вище.
По-друге, не пишіть так, як я написала цей коментар, бо тут можна прибрати половину, а сенс зостанеться той же(це про розтягнуті кінцівки).
По-третє, писати по декілька фіналів не варіант, бо тут ви скотитеся в догоджання всім верствам населення Землі(уявіть що вас читають релігійна людина й атеїст і ви зрозумієте, як весело буде прислуховуватися до їхніх порад).
І на останок:
НЕ СЛУХАЙТЕ НІКОГО, А ОСОБЛИВО МЕНЕ! НІХТО НЕ ЗНАЄ, ЯК КРАЩЕ, ТОМУ ПРОСТО ПИШІТЬ ТАК, ЯК ВВАЖАЄТЕ ЗА ПОТРІБНЕ!
На цьому все :)
Не мучте себе, ви ж філологом тут відрекомендувалися. Пишіть два фінали, а може й три.Так давно можна робити, за це в куток не ставлять і маму до директора не викликають. А догодите одразу всім смакам, може й маминим до речі :)
А я взагалі дуже категорична в цьому питанні: якщо книга/фільм/серіал не завершується хепі ендом, я даремно витратила на неї час. Навіть якщо досі вона була неймовірно крутою, після погано кінця одразу в мене стає "муттю" і "фігнею" (пробачте за ненорматив)))) Різко засуджую книги/серіали і тд, що завершуються нещасливо. Відкриті фінали допускаю, але теж недолюблюю. А коли по завершенні ще залишаються питання, дратуюся. Мені потрібно, щоб все по поличках і з жирною припискою "жили всі довго і щасливо"))))
Але як автор дуже поважаю всі роботи і всіх авторів, бо знаю, що на кожен товар знайдеться купець)))
Зазвичай приємніше прочитати хепі-енд, але буває таке, як у книзі "До зустрічі з тобою", коли книга створена для того, щоб викликати емоції в читача. В такому разі краще писати щось більш схоже до реальності.
Як щодо мене, то я стараюся писати хепі-енди в кожній книзі, але добавляю якусь фразу чи абзац, який зацікавить читача прочитати наступну частину і мені дасть змогу її написати
Хороший фінал той, після якого не виникають зайві питання до історії.
Євген Палашинський (Палаш), А от знаєте, не погоджусь.
Питання - це завжди взаємодія. Хай виникають :)
Люблю відкриті фінали, хоча хепі-ендами також не гребую. Помітила, що читача також приваблють відкриті фінали, коли можна лишити поживу фантазії. Тому, тут по-різному виходить:))
А тут уже як карта ляже.
А мені хочеться, щоб завершення історії було неочікуване. Колись хепі енд, колись - не зовсім. Та і пишу так же - у моїх роботах завершення історії може бути різне
Я за хеппі-енди)))
Я одна з небагатьох, яка любить гранд-фінали з трагічним кінцем. Коли це доречно, звісно.
Та й в принципі хеппі-енди подобаються, але мене важко здивувати щасливим кінцем)
Джейн Лоурен, Дякую за відповідь!
В книгах люблю щасливий кінець, як читач і як автор. Поганого і в реалі вистачає. А в художньому творі хочеться, щоб все було гарно, всі щасливі, хто цього заслуговує. Навмисне заради самого хепі енду не писала другої книги, але бувало, що історія виходила об'ємна, то розділяла на дві частини. Успіхів вам.
Соло Мія, Дякую.
Для мене важливий хепі-енд, просто не буду спати обдумуючи чому все закинчилось погано!
Каміла Дані, дякую!
Але не-хепі - це ж не завжди погано. Просто може якось не так феєрично
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати