Вітаю всіх з чарівною весною!

І саме сьогодні, коли сонечко, нарешті, вирішило, що йому вже час розпочинати нас зігрівати - стартує моя шалена новинка - казкова, пристрастна і звичайно чарівна. 

Отже, зустрічайте...

Красуня для Чудовиська

Я Аврора Шульська. Скрипалька, донька винахідника і щаслива наречена.
Але це все в минулому.
Зараз я дружина чудовиська. Він багатий і жорстокий. Для нього я просто іграшка. Але щоб врятувати батька я готова на все.
Ось тільки закохуватися зовсім не входило в мої плани...

Художниця, яка створила цю неймовірну красу - Анна Антонова!

Ласкаво прошу у нову історію. 

Буду рада кожному читачу і відгуку. 

І невеличкий уривок...

- Про що ти говорила з ним? - хрипить Костянтин, перекривши руками всі шляхи до відступу.
А вона дивиться розгублено. І сині очі тягнуть его все далі. Дозволяють пірнути в їх небесну синь, побачити кругле глянцеве озеро з суничною галявиною і маленьке біляве дівчисько в червоній сукні. І ще далі, глибше, зануритися в її відчай між життям і смертю, в її боротьбу на лікарняному ліжку, нагадати, що вона – дар йому за всі його митарства.
Костянтин гарчить, струшуючи химеру. Він нахиляється ближче. Аромат суниці дражнить, лащиться до нього, дурманить солодкістю.
- Про що ви там шепотілися, а? - видихає зло. Аврора не ворушиться. - Про що? Ну ж бо, говори! Інакше...
- Інакше що? - вона дивиться з викликом.
- Тобі краще не знати, — голос хрипне. А руки мнуть її шарфик. І бажання поцілувати її стиснуті в тонку смужку губи затьмарює злість і нерозуміння...