Як дивно облаштовано буття,

Та не змінити нам речей природу.

Що з воза впало, вже не віднайдеш,

Зайти не можна двічі в одну воду.

Усе в цім світі має певний сенс,

Лиш правду філігранно вуалюють.

Як добре, що є ті, котрі знайдуть;

Як добре, що є ті, які почують...

Усі ми пишемо свого життя роман,

Тож хай ніщо не стане на заваді,

І килимами розстеляються шляхи

Туди, де нам насправді щиро раді.

Вітаю, шановні поціновувачі літератури!

Пропоную вашій увазі нову гостросюжетну повість "Чому у правди сумні очі". Читайте, коментуйте, діліться враженнями. Хтозна, можливо, наше знайомство стане початком міцної дружби...

Із повагою - В'ячеслав Вєльвєтов.