А ви любите ваніль?

Я не люблю ваніль. 

Якось вже так сталося, що погнавшись за модою на все ванільне, раптом зупинилася й зрозуміла - це не моє. Не знаю чому і як, але точно не моє. Краще вже багатогранний та глибокий цинамон, або гострий до сліз перець. 

Часто кондитери зловживають її використанням, і тоді смак виробів стає занадто солодощавим. Здавалося б що там того граму? Проте ні, навіть легкий перебір псує страву й, крім того, щоб давитися нею, нічого вже й не лишається. Ну а що робити, якщо вже придбав цю ароматну свіжу булочку, на яку так довго облизувався?

Ось і з книжками інколи так, коли починає читати, а розумієш, що окрім кліше та ванілі нічого немає. Та й те, що було презентоване як перець - лише ароматичний замінник. 

Щось останнім часом потягнуло на журбу й споглядання в блогах. Хоча у творчості все навпаки цвітне від гумору та бажання відійти якнайдалі від стереотипів й наповнити сюжет глибиною)  

Ну й, звісно ж, куди без короткого посилання на історію, яка так і називається "Неванільна історія кохання"

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Хейлі Ред
24.03.2021, 21:50:37

Погоджуюсь з вами. Коли все занадто ванільно — не дуже цікаво читати. Але коли занадто багато ненависті, сварки, вимахування гг, типу "от я така/такий!" — теж не подобається. Всього потрібно в міру.

Олена Блашкун
24.03.2021, 23:38:32

Хейлі Ред, Згодна)

Інші блоги
Ніколи не думала?
Ну раз вже так сталося, то хвалюся) Книга "Заповіт Везунчиків" https://booknet.ua/reader/zapovt-vezunchikv-b447926?c=4923086&p=1 32 місце в "Фантастика" та 16 місце в "Бойова фантастика" А це перша сторінка, перепрошую) "Протистояння
Черниця! Попереду загальна частина
Вона - дівчинка яка маленькою втратила тата. Він - хлопчик, який не мав вибору. Все його життя було у спадок. Ізабелла обрала Віру. Крістіан - не мав вибору. Борги та вороги батька були з ним постійно. Одна таємниця на
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
Візуал до Розділу 19 "Пил потопу"
Пил потопу . . . Під нами, у просторі завбільшки з цілий міський квартал, рухалася машина. Ні, просто «машиною» назвати це рукотворне чудовисько було неможливо. Це був гігантський механічний Левіафан. Тисячі мідних
Кінець? Авжеж щасливий!
Дорогенькі читачі! Хочу привітати Вас і себе із закінченням «Уламків брехні»! І якщо ви ще не знайомі з історією Кіри та Власа, щиро раджу до прочитання, адже хто я така, щоб не запропонувати вам моє невеличке творіння,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше